| Реза Шах Пахлаві | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
|||||||||
|
34-й Шах
Ірану
|
|||||||||
| Час на посаді: | |||||||||
| 15 грудня 1925 — 16 вересня 1941 | |||||||||
| Попередник | Ахмад Шах Каджар | ||||||||
| Наступник | Мохаммед Реза Пахлаві | ||||||||
|
|
|||||||||
|
Рід
Пахлаві
|
|||||||||
| Батько | Аббас Алі-хан | ||||||||
| Мати | Нуш Афарін Айрумлу | ||||||||
| Діти | Хамдам-ол-Салтана (дочка), Шамс (дочка), Ашраф (дочка), Мохаммед Реза, Алі Реза, Голам Реза, Абдул Реза, Ахмад Реза, Махмуд Реза, Фатіма (дочка) та Хамід Реза | ||||||||
| Нагороди |
|
||||||||
Реза Пахлаві або Реза шах Великий (маз. رضاشا, перс. رضا پهلوی — Rezâ Pahlavi; 15 березня 1878, Мазендеран — 26 липня 1944, Йоганнесбург, Південно-Африканський Союз) — 34-й шаханшах Ірану з 15 грудня 1925 (тимчасовий глава держави 31 жовтня — 15 грудня 1925), перший з династії Пахлаві.
Життєпис[ред. • ред. код]
Народився 15 березня 1878 у селі Алашт шахрістану Савадкух остану (провінції) Мазендерану в мазандеранській родині Аббас Алі-хана та Нуш-Афарін Айрумлу.
Кар'єру почав як рядовий Перської козачої бригади та дослужився до генерала. За допомогою колишніх товаришів по службі в козачій дивізії у 1921, в розпал смути та зовнішньої інтервенції, іранський офіцер Реза Пахлаві[1] з боями зайняв столицю Тегеран і був призначений Ахмад-шахом військовим губернатором та головнокомандувачем, а через деякий час — військовим міністром. 1923 року Пахлаві був призначений прем'єр-міністром. Використовуючи своє становище та авторитет, він підготував повалення династії Каджарів. Установча асамблея меджлісу 31 жовтня 1925 оголосила про позбавлення влади Ахмад-шаха Каджара. 12 грудня 1925 Реза-хан був проголошений новим шаханшахом Ірану[2], а 15 грудня він приніс присягу правителя, заснувавши таким чином династію Пахлаві.
Вніс внесок у модернізацію країни. 1935 року зажадав, щоб іноземні держави стали офіційно використовувати самоназву держави — Іран, замість вживалася до того назви Персія.
У 1941 під час Другої світової війни спробував відмовити Велику Британію та СРСР у розміщенні їхніх військ на території Ірану, після чого був примушений військовою силою союзників до зречення 16 вересня 1941. Його син Мохаммед Реза Пахлаві переніс останки батька до Ірану і спорудив йому розкішний мавзолей, однак після ісламської революції за розпорядженням аятоли мавзолей було зруйновано.
Нагороди[ред. • ред. код]
- Орден Лева і Сонця 1 ступеня (Персія, 1923)
- Великий ланцюг ордена Сонця Свободи (Афганістан, 1928)
- Орден Білого орла (Польща, 1929)
- Ланцюг ордена Мухаммеда Алі (Єгипет, 1932)
- Ланцюг ордена Хашимітів (Ірак, 1932)
- Кавалер ордена Серафимів (Швеція, 1934)
- Кавалер ордена Слона (Данія, 1937)
- Великий хрест ордена Леопольда I (Бельгія, 1937)
- Великий хрест ордена Почесного легіону (Франція, 1937)
- Кавалер ордена Благовіщення (Італія, 1939)
- Великий хрест ордена святих Маврикія та Лазаря (Італія, 1939)
Історичні факти[ред. • ред. код]
- Шах зображувався абсолютно на всіх випусках всіх банкнот спочатку Персії, потім Ірану з 1928 по 1943.
- Також на честь нього була названа перська золота монета Пахлаві, яка чеканилися з 1927.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ П. Н. Стрелянов (Калабухов). Казаки в Персии. 1909–1918 гг. — М.: Центрполиграф, 2007. — 442 с. — (Россия забытая и неизвестная). ISBN 978-5-9524-3057-0
- ↑ Кругосвет. Реза-шах Пехлеви. Архів оригіналу за 2012-02-17. Процитовано 2010-03-28.
Посилання[ред. • ред. код]
- Ришард Капущинський. Шахиншах.
- Пахлаві. Перська козак. Енциклопедія про все на світі.
