| Костянтин VII (905 -959) | Посилання на Вікіпедію |
Історичне значення:
У епоху візантійської історії Костянтинові VII відводиться одна з ключових ролей, оскільки саме він завершив складний період між династикою Лаканопин та Македонською династією. Народжений у багряних палатах (відси прізвисько «Багрянородний»), син Лева VI Мудрого і Зої, молодий імператор довго не був повноправним правителем. До 945 року він жив під опікою регентів — спочатку патріарха Містика, а згодом Роман І Лаканопин та Василія Лакапіна, які фактично управляли державою.
Політика і внутрішнє правління:
Зовнішня політика та зв'язок із Руссю:
Ключова заслуга імператора полягала у відновленні мирних відносин з Кієвською Руссю. Відомий «Руський поход» 941 року завершився невдачею для киян, а підписаний між Візантією та Ігорем торговельний договір 944 року став міцним фундаментом стабільності. Третя особа в цей період — княгиня Ольга, яка поїхала до Царгорода на ім'ям Костянтина VII для хрещення та переговорів про торговельну збірницю.
Зв'язок із монетною справою:
Унікальність Костянтина VII полягає не лише в його письменницькій діяльності, а й у тому, що саме від нього залежало економічне благополучення імперії. Зображення на золотих солідусах і мідних денаріях випускалися єдиною друкарнею — Царгородом (Константинопомлям). Портрет імператора з'являється, коли він стає повним правителем у 945 році. Монети цього періоду часто знаходилися серед пошукових матеріалів торговельних шляхів між Візантією та Пруссією (Руссю), свідомо відображаючи активний обмін товарними масами в цей час.
Чому колекціонери цінують:
Колекціонування таких знахідок дозволяє краще осягнути масштаб дипломатичних успіхів імператора, які відображали навіть на зворотній стороні монет у вигляді геральдики та імені правителів.