| Валентініан I | |
| Flavius Valentinianus | |
 |
|
| Бюст Валентініана | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 26 лютого 364 |
|---|---|
| Кінець правління: | 17 листопада 375 |
| Попередник: | Йовіан |
| Наступник: | Валент |
| Дата народження: | 321 |
| Місце народження: | Вінковці Паннонія |
| Дата смерті: | 17 листопада 375 |
| Місце смерті: | Бріґеціо (біля Комарон, Угорщина) |
| Дружина: | Марина Севіра, Юстина |
| Діти: | Граціан, Валентіан ІІ, Юста, Грата і Галла |
| Мати: | Gratianus Major |
Валентиніан I (лат. Flavius Valentinianus, * 321 у Кібале, Паннонія — † 17 листопада 375, Бріґеціо, біля Комарон, сучасна Угорщина) — римський імператор західної частини імперії з 26 лютого 364 року по 17 листопада 375 року.
Сходження до влади[ред. • ред. код]
Валентиніан вступив рано до військової служби і у 360 році став військовим трибуном (Tribunus militaris) та супроводжував уже Юліана до Антіохії. Він зберіг свою посаду, хоча відкрито виступав із позицій християнства. Юліан загинув у 363 році у війні проти сассанідів, і його наступник Йовіан також раптово помер. 26 лютого 364 року війська проголосили в Нікеї імператором Валентіана. Він розлучився із своєю першою дружиною (Марина Севера) й одружився вдруге з Юстиною, з якою у нього народилися син Валентіан ІІ та дочки — Юста, Грата і Галла — майбутня дружина імператора Феодосія I.
Правління[ред. • ред. код]
Валентиніан був мудрим правителем, що однаково дбав про внутрішні та зовнішні справи, у релігійних питаннях виявляв незвичайну терпимість, незважаючи на свою прихильність до вчення церкви (Нікейського символу віри). У цілому він був людиною справедливою, хоча нерідко під впливом запалу доходив до жорстокості. При ньому у Британії (Феодосієм, батьком майбутнього імператора) було відновлено римське панування над територією до валу Антонія (367-70). Галлію Валентініан сам очистив від алеманів (366). Їх, імператор переслідував аж за Рейн. У 368 році він знову завдав їм поразки при Соліцініумі (нинішній Зульц, в долині річки Неккара). По тому зміцнив Рейнський кордон новими спорудами і у 374 році уклав з ними вигідний мир. Повстання мавританського князя Фірма в Африці було придушене Феодосієм у 373 — 375 роках. Валентініан також вдало воював особисто з квадами та сарматами на Дунаї, але 17 листопада 375 року раптово помер у Бріґеціо (біля Комарон (Komárom-Szöny), Угорщина). Під час прийому посольства квадів у Валентініана стався інсульт, коли він у нападі люті лаяв присутніх послів.
Його тіло поховали у Константинополі.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Valentinian I |
Посилання[ред. • ред. код]
- Walter E. Roberts Біографія Валентініана I у De Imperatoribus Romanis англ.
- Валентініан I у Католицькій енциклопедії англ.
 |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
