| Борис Федерович Годунов (1552 - 1605) | Link to Wikipedia |
| Борис Годунов | |
| Борис Годунов | |
| Борис Годунов | |
| Цар | |
| Початок правління: | лютий 1598 |
|---|---|
| Кінець правління: | 23 квітня 1605 |
| Попередник: | Федір Іванович |
| Наступник: | Федір II Годунов |
| Дата народження: | 1551 |
| Дата смерті: | 23 квітня 1605 |
Бори́с Годуно́в (рос. Борис Годунов; *1551 — †23 квітня 1605) — московський цар (з лютого 1598), боярин.
Був чоловіком М. Г. Скуратової-Бєльської , зятем Малюти Скуратова.
Борис Годунов імовірно походив із роду татарського князя Чета, що приїхав в Московію в часи правління Івана І Калити. Народився в сім'ї костромських бояр.
Як державний діяч визначився в роки царювання Івана IV Грозного. За Федора Івановича (1583-1598), одруженого з Іриною, сестрою Годунова, був фактичним правителем Московського царства. Годунов дотримувався політики централізації держави і посилення царської влади, яку проводили його попередники. Спираючись на дворянство, продовжував боротьбу з боярством. Звільнив поміщицькі землі від податків, видав укази про розшук і повернення поміщикам селян-втікачів, про закріпачення кабальних холопів. Роздавав дворянам конфісковані боярські і церковні землі.
За Годунова були укріплені південні кордони, споруджені нові і відбудовані старі фортеці, закладені в степу (Воронеж, Лівни, Бєлгород та ін.). У війні з Швецією 1595 р. були повернуті втрачені під час Лівонської війни 1558-1583 рр. міста на узбережжі Фінської затоки — Ям, Івангород, Копор'є і на Карельському перешийку — Корела. Посилення закріпачення і феодального гніту за Годунова викликало ряд селянських повстань, які на початку 17 століття призвели до вибуху селянської війни, очоленої І. Болотниковим. Під час боротьби з Дмитрієм І Борис Годунов раптово помер.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |