Республіка Ґвінея République de Guinée
Прапор Герб
Девіз: "Travail, Justice, Solidarité" фр. Праця, справедливість, солідарність
Гімн: Liberté фр. "Свобода"
Столиця	Конакрі 9°31′ пн. ш. 13°42′ зх. д. / 9.517° пн. ш. 13.700° зх. д. / 9.517; -13.700
Найбільше місто	столиця
Офіційні мови	Французька
Державний устрій	Республіка
- Президент	Альфа Конде
- Прем'єр-міністр	Лансана Коуяте
Незалежність
- від Франції	2 жовтня 1958
Площа
- Загалом	245 857 км² (78)
- Води (%)	незначний
Населення
- оцінка Липень, 2005 р.	9,402,000 (83)
- перепис 1996 р.	7,156,406
- Густота	38/км² (164)
ВВП (ПКС)	2005 р., оцінка
- Повний	$18.879 млрд (11)
- На душу населення	$2,035 (142)
ІРЛП  (2004)	▼ 0.445 (низька) (160)
Валюта	Гвінейський франк (GNF)
Часовий пояс	GMT
Домен інтернету	.gn
Телефонний код	+224

Ґвіне́я (Guinée), Респу́бліка Ґвіне́я (République de Guinée) — країна на заході Африки, що межує на півночі із Сенегалом, на північному-сході з Малі, південному-сході з Кот-д'Івуар, на півдні – з Ліберію і Сьєрра-Леоне, північному-заході з Гвінеєю-Бісау, на заході омивається Атлантичним океаном.

Історія[ред. • ред. код]

Гвінея

Докладніше: Історія Гвінеї

У кінці 19 ст. Гвінея була завойована Францією і включена до складу Французької Західної Африки. Після Другої світової війни набрав силу масовий національно-визвольний рух. 2 жовтня 1958 проголошена незалежна Гвінейська Республіка. У відповідь Франція негайно перервала всі зв'язки з Гвінеєю і відкликала звідти весь французький персонал. Незалежна Гвінея до 1984 була однією з радикальних африканських держав, що стояли на позиціях панафриканізму.

Недавня історія[ред. • ред. код]

Незалежність від Франції отримана в 1958. Секоу Тоуре обраний президентом, залишався на посту до смерті в 1984; після чого в результаті перевороту було встановлене військове правління; У 1985 зірвалася спроба ще одного перевороту. У 1991 відбувся антиурядовий страйк під керівництвом Національної конфедерації робітників Гвінеї.

Природа[ред. • ред. код]

Докладніше: Географія Гвінеї, Геологія Гвінеї та Гідрогеологія Гвінеї

Західна частина Гвінеї – приморська низовина і плато Фута-Джаллон. На півд.-сході розташована Північно-Гвінейська височина (найвища точка – г. Німба, 1752 м). На півн.-сході – рівнина. Савани, вологі тропічні ліси. Заповідник Німба. Гол. ріки: Гамбія, Бафінг, Нігер, Конкурє. Клімат екваторіальний мусонний.

Економіка[ред. • ред. код]

Докладніше: Економіка Гвінеї, Корисні копалини Гвінеї, Історія освоєння мінеральних ресурсів Гвінеї та Гірнича промисловість Гвінеї

Гвінея багата на природні ресурси, включаючи 25 і більше відсотків світових запасів бокситів. В Гвінеї також є алмази, золото та поклади інших металів. Країна має великий гідроенергетичний потенціал. На сьогодні основними статтями експорту є продаж бокситів і глинозему. Інші галузі промисловості включають пивоварні заводи а також заводи з виробництва соків, безалкогольних напоїв і тютюну. В сільському господарстві зайнято близько 80 % робочої сили цієї країни. Під час французького панування та в перші роки незалежності, Гвінея була великим експортером бананів, ананасів, кави, арахісу і пальмової олії. Основні галузі промисловості: гірнича (боксити, алмази, золото, алюміній), легка мануфактура, переробка сільськогосподарської продукції. Частка в ВВП (1998, %): сільське господарство – 24, промисловість – 24 (в т. ч. гірничодобувна – 19).

Транспорт: автомобільний, морський, частково – залізничний. Довжина залізниць 962 км (2000), автошляхів 38,3 тис. км (2000). Головні порти: Боке, Конакрі, Камсар.

Експорт: кава, рис, пальмові горіхи, алюміній, боксити, алмази;

Політика[ред. • ред. код]

Гвінея - президентська республіка. Голова держави - президент. Останні вибори пройшли 27 червня (1-й тур) і 7 листопада (2-й тур) 2010 року. У другому турі 52,52% голосів отримав Альфа Конде, за якого віддали голоси народність мандінка і дрібні гвінейські народи. Народи і племена, які підтримали Селу Далейна Діалло (насамперед, фульбе), спровокували зіткнення, які, однак, були незабаром припинені.

Парламент Гвінеї - однопалатна Національна асамблея. У парламенті засідає 114 депутатів, 38 з яких обираються за мажоритарною системою, а 76 - за пропорційною. Парламентські вибори не проводилися з 2002 року. За підсумками виборів 2002 року 85 місць в парламенті займала пропрезидентська Партія єдності і прогресу. Після військового перевороту 2008 року парламент припинив роботу; нові вибори передбачається провести в кінці 2011 року.

Культура[ред. • ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2012)

Населення[ред. • ред. код]

Кількість населення - 10,1 млн. (оціночні дані станом на липень 2010 року)Густота населення - 40 жителів/ км2. Етнічний склад населення:

   * 40% пель
   * 30% малінке
   * 20% сусу
   * 10% – малі місцеві етноси

Релігія:

   * 85% мусульмани
   * 8% християни
   * решта – місцеві культи

Малінке мешкають у внутрішніх областях країни, в основному у басейні р.Нігер, сусу (як припускають найстарші жителі саван) – на узбережжі, включаючи смугу між Конакрі і Кіндіа. Основне заняття мандемовних народів, які становлять приблизно половину населення країни, – землеробство. Войовничі скотарі фульбе, які з'явилися у цих місцях у 16 ст., населяють переважно центральну частину країни – масив Фута-Джаллон. Ряд невеликих етнічних груп поширений на узбережжі, на західних схилах плато Фута-Джаллон і у Лісовій Гвінеї. Ще й досі триває стара ворожнеча між сільським населенням, яке говорить на мовах манде, і скотарями-завойовниками фульбе, яка зараз прийняла форму суперництва за політичну гегемонію в країні. Приблизно 90% гвінейців – мусульмани. Велика частина інших – прихильники місцевих традиційних вірувань і культів. Хоч перші християнські місії були засновані на території сучасної Гвінеї у 19 ст., число християн незначне.

Державна/офіційна мова. французька, використовуються також місцеві мови.

Грамотність. Загальна серед населення старше 15 років - 38%, серед чоловіків - 49,6%, серед жінок - 26,4% (оціночні дані 2008 року).

Освіта. Мережа закладів освіти малорозвинута, особливо не вистачає початкових шкіл у сільській місцевості. На освіту витрачається 1,7% ВВП (2005 р.) або 19,2% видатків державного бюджету (2008 р.). Початковою освітою охоплено 71% дітей (повну початкову освіту здобуває 55%), середньою – 28% дітей (дані 2008 р.)

Спорт[ред. • ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2012)

Див. також[ред. • ред. код]

• Список міст Гвінеї
• Суперпрезидентська республіка

Це незавершена стаття з географії Гвінеї. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.