| Таджикистан (1991 - )з Вікіпедії | Прочитати оригінал статті |
| Республіка Таджикистан |
|||||
|
|||||
| Гімн: Суруди миллӣ | |||||
.svg)
|
|||||
| Столиця (та найбільше місто) |
Душанбе 38°33′ пн. ш. 68°48′ сх. д. / 38.550° пн. ш. 68.800° сх. д. |
||||
| Офіційні мови | таджицька | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Державний устрій | Унітарна Президентська республіка | ||||
| - Президент | Емомалі Рахмон | ||||
| Незалежність | |||||
| - від СРСР | 9 вересня 1991 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 143 100 км² (102-га) | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2000 р. | 6 127 000 | ||||
| - Густота | 42,8/км² (155-та) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2008 р., оцінка | ||||
| - Повний | 13,062 млрд. $ (133-тя) | ||||
| - На душу населення | 2,022 $ (187-ма) | ||||
| ІРЛП (2007) | ▲ 0.688 (середній) (127-ма) | ||||
| Валюта | Сомоні (TJS) |
||||
| Часовий пояс | TJT (UTC+5) | ||||
| Домен інтернету | .tj | ||||
| Телефонний код | +992 | ||||
Таджикиста́н — держава в Центральній Азії, межує на півночі з Киргизстаном, сході з Китаєм, півдні з Афганістаном, заході з Узбекистаном. Таджикистан розташований в передгір'ях Паміру і не має виходу до моря. Це найменша за площею центральноазійська держава. Столиця — Душанбе.
З 1929 по 1991 роки Таджикистан входив до складу СРСР як одна з союзних республік (Таджицька РСР). Незалежність країни була проголошена 9 вересня 1991 року, однак фактичне відокремлення сталося після розпаду СРСР в грудні 1991 року.
Таджикистан багатий на природні ресурси, але оскільки 93% території республіки займають гори, їхній видобуток ускладнений слабо розвинутою інфраструктурою. Таджикистан розташований далеко від основних євразійських транспортних потоків. Важке економічне становище є наслідком багатьох чинників: невигідним ЕГР (відстороненість від світової інфраструктури, високогірне положення), важкою соціальною обстановкою (в країні після розпаду СРСР розпочалася громадянська війна), слабкою розвиненістю таджицької економіки як такої і слабкою владою (в сучасних умовах Таджикистан має нетривалий досвід державності). За обсягом ВВП на душу населення республіка поступається всім пострадянським державам, посідаючи за цим показником третє місце з кінця в Азії.
Таджикистан приєднався до Організації економічної співпраці, встановленої Іраном, Туреччиною і Пакистаном. З 1992 року Таджикистан — член ООН і ОБСЄ, член СНД, МВФ.
Зміст
Етимологія[ред. • ред. код]
Назва «Таджикистан» (тадж. Тоҷикистон; перс. تاجیکستان — Тоджікістон — «країна таджиків») походить від самоназви таджиків і суфікса «-іста/-стан». Назва з'явилася в 1924 році в результаті національно-територіального розмежування Середньої Азії [1] і створення Таджицької АРСР в складі Узбецької РСР (у 1929-1991 рр. - Таджицька РСР).
Предки таджиків називали свою країну «Aryānam Vaeja»[2]. Назва походить від давньоіранської «aryanam» і авестійської «airyanam» (середньоперською - «Erān», таджицькою -«Ерон» ) і приблизно перекладається як «Країна аріїв». Вважається, що в епоху Ахеменідів (550-327 рр. до н.е.) поняття «Aryānam Vaeja» трансформувалося в «Aryānam Xšaθram»—«Держава аріїв». Давньоіранське поняття «Aryānam Xšaθram» дало назву державі Аршакідів (250 - 224 рр. до н.е.) - Aryānšaθr (Арійоншаҳр). Назва держави Сасанідів (224 - 651 рр.) - Erānšahr (Ероншахр) походить від авестійського «Airyānam Xšaθram». Авестійський дифтонг «ai» трансформувався в середньоперський «е».
З часів Ахеменідів назва Іран закріпилася за державами західно-іранських народів, які створили потужні централізовані імперії. Їх східно-іранські брати, безпосередні предки таджиків, таких держав не створили. Країна східно-іранських народів - Туран - була політично роздроблена на три окремі держави: Согдіана, Бактрія, Хорезм, а також країну саків, яка охоплювала території сучасних Казахстану, Киргизії та Сіньцзян-Уйгурського автономного району Китаю. Пізніше саки завоювали Согд, Бактрію і Хорезм і все межиріччя Амудар'ї та Сирдар'ї стало узагальнено називатися Тураном. Це і є історична назва Таджикистану. Умовним кордоном між Іраном і Тураном в стародавні часи була спочатку Сирдар'я, а в пізніші часи Амудар'я.
Географія[ред. • ред. код]
93% території Таджикистану займають гори. Переважає трав'яниста і напівчагарникова рослинність. Клімат континентальний зі значними добовими і сезонними коливаннями температури повітря, малою кількістю опадів, сухим повітрям та малою хмарністю. Середня температура січня коливається від +2…-2 °C у долинах і передгір'ях південного заходу і півночі республіки до −20 °C і опускається нижче на Памірі. Абсолютний мінімум температури досягає −63 °C на Памірі (Булункуль). Середня температура липня від +30 °C у низинних долинах південного заходу до 0 °C і нижче на Памірі. Абсолютний максимум температури становить +48 °C (Нижній П'яндж).
Найбільші озера — Каракуль, Сарезьке озеро, Іскандеркуль, для зрошування полів були створені водосховища — Кайраккумське водосховище, Нурекське водосховище (також для виробництва електроенергії), Мумінабадське водосховище та Сельбурунське водосховище.
Основні річки: Амудар'я і її притоки — П'яндж, Вахш, Кафірніган, Зеравшан, Сирдар'я. Загалом по території Таджикистану протікають близько 950 річок, що беруть початок в основному в горах Паміру або Гіссаро-Алаю, що належать переважно до басейну Амудар'ї (в тому числі повноводні Пяндж і Вахш). Деякі річки мають стік в Зєравшан і Сирдар'ю. Завдяки крутому падінню багатьох рік, особливо Пянджа і Вахша, Таджикистан займає друге місце в СНД (після Росії) по запасах гідроенергоресурсів.
На півночі Таджикистану, в Согдійській області розташоване одне з найбільших у світі родовищ срібла — Великий Конімансур.
Історія[ред. • ред. код]
![[icon]](http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Wiki_letter_w_cropped.svg){kind=small} |
Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2009) |
| Історія Таджикистану | |
|---|---|
|
|
| Доісламський період | |
| Імперія Ахеменідів | |
| Греко-бактрійське царство | |
| Кушанська імперія | |
| Держава Ефталітів | |
| Тюркський каганат | |
| Ісламські імперії | |
| Арабський Халіфат | |
| Саманіди | |
| Караханідська держава | |
| Держава Хорезмшахів | |
| Монгольський період | |
| Монгольська імперія | |
| Тимуриди | |
| Шейбаніди | |
| Астраханідська династія | |
| Персько-бухарське правління | |
| Афшаріди | |
| Мангит | |
| Російський період | |
| Російська імперія | |
| Таджицька РСР | |
| Новітня історія | |
| Громадянська війна | |
|
Портал «Таджикистан» |
У минулому Таджикистан належав до різних державних формацій:
- з XVI ст. — до Бухарського ханату
- з 1860-х pp. — до Російської Імперії (до складу якої на васальних правах увійшов Бухарський ханат)
- 1917—1920 — до Бухарського ханату і Туркестанської автономної республіки (АРСР; у складі РРФСР)
- 1920—1924 — до Бухарської Народної Республіки та Туркестанської АРСР
- 1924 — оформлений у Таджицьку АРСР у складі Узбецької РСР
- з 1929 р. — окрема союзна республіка СРСР — Таджицька РСР
- 1991 — проголошення незалежності
Недавня історія[ред. • ред. код]
Частина Туркестанської радянської соціалістичної автономної республіки з 1921; стала союзною республікою в 1929. Етнічні конфлікти почалися в 1990. Республіка висловилася за збереження СРСР на референдумі 1991, але Таджицька Комуністична партія вийшла з КПРС, у 1991 була оголошена незалежність від СРСР. У грудні 1991 приєдналася до СНД; ввійшла до НБСЄ та ООН у 1992. Громадянська війна між силами колишніх комуністів і продемократичними групами продовжувалася до 1993. В останні два роки постійно відбуваються збройні зіткнення на афгано-таджикскому кордоні.
Населення[ред. • ред. код]
За даними перепису населення, проведеного 20-27 січня 2000 року, чисельність наявного населення Республіки Таджикистан на 20 січня 2000 року склала 6127,5 тисяч чоловік. Населення Таджикистану давно зростає швидкими темпами: у 1959 році тут було 1981 тис. осіб, в 1989 - 5109 тис. і, на відміну від європейських країн СНД, продовжувало зростати в 1989 - 1999 роках, незважаючи на значний міграційний відтік населення з республіки (437 тисяч осіб за 11 років). Основний фактор зростання населення - високий природний приріст. Дані на 1 січня 2006 року в табл. 1 - постійне населення за оцінками Державного комітету статистики Таджикистану.[3]
| 1989 рік | 2000 рік | 2006 рік | |
|---|---|---|---|
| Душанбе | 594 | 562 | 646 |
| Согдійська область | 1558 | 1870 | 2061 |
| Хатлонська область | 1704 | 2151 | 2463 |
| Горно-Бадахшанська автономна область | 161 | 206 | 218 |
| Райони республіканського підпорядкування | 1092 | 1338 | 1531 |
| Всього республіка Таджикистан | 5109 | 6127 | 6920 |
За переписом 1970 року, в Таджикистані жили 31,7 тис. українців (1,1% всього населення) (у т.ч. 29,4 тис.чол. (92% всіх) у столиці - Душанбе; 3,6% всього населення міста); 53% вважали українську мову за рідну, а ще 11% вільно нею володіли.
Адміністративний поділ[ред. • ред. код]
Адміністративно Таджикистан розділений на 2 області (тадж. Вилоят) і одну автономну область (тадж. Вилояти мухтор). Крім цього, виділено 13 районів республіканського підпорядкування в центральній частині країни і місто Душанбе, що має особливий статус. Кожна область поділена на райони (тадж. Нохия), які, у свою чергу, поділяються на джамоати (колишні сільради), і далі - на деха (села).
- Согдійська область;
- Райони республіканського підпорядкування (РРП);
- Хатлонська область;
- Горно-Бадахшанська автономна область (ГБАО).
Економіка[ред. • ред. код]
На початку XXI століття Таджикистан має одну з найслабших економік Центральної Азії. Основні галузі промисловості: гірнича, хімічна, бавовняна, металовиробна, машинобудівна. Транспорт головним чином автомобільний. Залізниця з'єднує північні і південні райони країни з сусідніми районами Узбекистану. Головний аеропорт країни знаходиться в Душанбе, є також в Худжанді.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП – $ 2,1 млрд. Темп зростання ВВП – 8,2%. ВВП на душу населення – $345. Прямі закордонні інвестиції – $ 1,6 млн. Імпорт – $ 49 млн. (г.ч. Нідерланди – 31,9%; Узбекистан – 28,6%; Швейцарія – 19,6%; Росія – 9,2%; Казахстан – 1,7%). Експорт (алюміній, бавовна) – $ 40,4 млн. (г.ч. країни СНД – 32,8%). У 1997 на частку країн СНД припадало 40% експорту і 63% імпорту Таджикистану.
Політичний устрій[ред. • ред. код]
Політичні партії[ред. • ред. код]
Народно-демократична партія Таджикистану, комуністична партія Таджикистан та ісламісти, соціал-демократична партія Таджикистану
|
Цей розділ потребує доповнення. (жовтень 2009) |
Президенти[ред. • ред. код]
- Кахар Махкамов (30 листопада 1990 — 31 серпня 1991; президент Таджицької РСР)
- Кадріддін Аслонов (9 вересня 1991 — 23 вересня 1991; виконувач обов'язків)
- Рахмон Набієв (23 вересня 1991 — 6 жовтня 1991; виконувач обов'язків)
- Акбаршо Іскандров (6 жовтня 1991 — 2 грудня 1991; виконувач обов'язків)
- Рахмон Набієв (2 грудня 1991 — 7 вересня 1992)
- Акбаршо Іскандров (7 вересня 1992 — 19 листопада 1992; виконувач обов'язків)
- Емомалі Рахмон (20 листопада 1992 — теперішній час; як голова Верховної Асамблеї з 16 листопада 1994)
Культура[ред. • ред. код]
Історично таджики близькі за походженням персам. 80% громадян Таджикистану називають своєю рідною мовою таджицьку, яка разом з перською входить до підгрупи іранських мов. Лінгвістично і культурно виділяється Горно-Бадахшанська автономна область на південному сході країни, де говорять на різних східно-іранських мовах.
Абсолютна більшість таджиків сповідують сунізм — ортодоксальну течію ісламу, якому 2009 було надано статус офіційної релігії. В наш час[Коли?] в країні діє близько 3000 мечетей, з яких 259 є соборними. В Горно-Бадахшанській області, однак, багато мусульман-ісмаїлітів. Існують також християнські (в тому числі православні і католицькі) общини, общини бахаїстів, юдеїв, зороастрійців.
На території Таджикистану збереглися пам'ятки культури найдавнішого середньоазіатського осілого східно-іранського населення і кочових племен. Для розвитку мистецтва Таджикистану мало велике значення його розташування на торговельних шляхах між Сходом і Заходом, культурно-економічні зв'язки з Іраном, Індією, Східним Туркестаном, Китаєм, країнами Середземномор'я, а також племенами і народами євразійських степів.
Давнє населення Таджикистану зробило великий внесок у мистецтво Бактрія, Кушанського царства, Согда, Тохарістана і Фергани, таджики середньовіччя — у мистецтво держав Саманидів та Тимуридів.
Художня культура таджицького народу тісно пов'язана з культурою інших народів Середньої Азії (особливо узбеків), тому багато пам'яток стародавнього і середньовічного мистецтва є їхньою спільною культурно-мистецькою спадщиною, як, наприклад, архітектурні пам'ятки Бухари та Самарканду, мініатюри, твори декоративно-ужиткового мистецтва. Музична культура таджиків має багато спільного з музикою інших народів Середньої Азії, зокрема поширений жанр арабського походження — маком.
Див. також[ред. • ред. код]
- Список міст Таджикистану
- Геологія Таджикистану
- Гідрогеологія Таджикистану
- Сейсмічність Таджикистану
- Корисні копалини Таджикистану
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Таджикистану
- Гірнича промисловість Таджикистану.
- Новини роздрібної торгівлі Таджикистан" - найстаріший спеціалізований сайт про новини роздрібної торгівлі в Таджикистані.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Национально-державне розмежування радянських республік Середньої Азії
- ↑ Авеста
- ↑ Таджикистан: 15 років державної незалежності, статистичний збірник, Державний комітет статистики Республіки Таджикистан, Душанбе, 2006.
|
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її верифіковуваності. (березень 2014) |
|
|||||||||||
|
|||||
|
|||||||||||||||||||||||
|
||||||||
|
||||||||
