| Мі́клош Го́рті Horthy Miklós |
|
|---|---|
 |
|
|
4-ий Регент
Угорського королівства
|
|
| Час на посаді: | |
| 1 березня 1920 — 16 жовтня 1944 | |
| Попередник | Кароль Гусар |
| Наступник | Ференц Салаші |
|
|
|
| Народився | 18 червня 1868 Кендереш, комітат Солнок, Австро-Угорщина |
| Помер | 9 лютого 1957 (88 років) Ешторіл, Португалія |
| Національність | Угорець |
| Дружина | Маґдолна Пурґль |
| Релігія | Кальвінізм |
Мі́клош Го́рті (угор. Horthy Miklós; * 18 червня 1868, Кендереш, комітат Солнок — † 9 лютого 1957, Ешторіл, Португалія) — регент Королівства Угорщина (1920–1944), контр-адмірал австро-угорського флоту (1918)
Біографія[ред. • ред. код]
З 14 років навчався у Віденській морській академії, після її закінчення розпочав кар'єру морського офіцера.
1909–1914 — морський ад'ютант цісаря Франца-Йосифа I.
Під час Першої світової війни 1914–1918 брав участь у бойових діях, виявив себе здібним командиром.
14 травня 1917 р. командував австро-угорським флотом у битві при Отранто.
З травня 1917 — адмірал.
З січня 1918 р. — головнокомандувач австро-угорського флоту.
Після встановлення в Угорщині комуністичної диктатури Бели Куна у травні 1919 у Сегеді створив альтернативний уряд та організував, за підтримки Франції, Національну армію.
У середині листопада 1919 р. війська Горті здобули Будапешт.
Січень 1920 — обраний членом угорського парламенту, який 1 січня проголосив Угорщину монархією. Горті призначено регентом з фактично необмеженою владою при королі Карлі.
У 1920–1930 роках зовнішньополітичний курс Горті спрямований на зближення з Італією та Німеччиною.
15 березня 1939 р. за наказом Горті угорські війська окупували державу Карпатська Україна.
Протягом Другої світової війни стійко тримався союзу з Німеччиною, відправляв війська на Східний фронт. Але з наближенням сталінських військ до Будапешта намагався укласти сепаратний мир із державами-переможцями коаліції (подібно до того, як це зробили керівники Фінляндії та Румунії), але ці спроби були зірвані німцями, а самого Горті усунули з посади. З 16 жовтня 1944 р. перебував у Берліні під домашнім арештом.
4 травня 1945 р. у Тіролі здався американським військам. Союзницьке командування не розглядало Горті як військового злочинця і дозволило йому оселитися у Західній Європі. На запрошення португальського диктатора А. Салазара Хорті з родиною з 1949 р. оселився у м. Ешторілі (Португалія).
1956 вийшли друком його мемуари.
Похований в Ешторілі (Португалія).
1993 року перепохований в Угорщині.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Miklós Horthy |
Література[ред. • ред. код]
- Bencsik Gábor, Horthy Miklós (a kormányzó és kora), Budapest, M. Mercurius, 2003, ISBN 9638552859
- Dreisziger Nándor F. szerk., Hungary in the Age of Total War (1938–1948), New York, Columbia University Press, 1998 (East European Monographs, 509), ISBN 088033407X
