| Констант II | |
| грец. Κώνστας | |
 |
|
| Гексаґрам Константа II та його сина Костянтина IV. | |
| Імператор | |
| Початок правління: | вересень 641 |
|---|---|
| Кінець правління: | 15 вересня 668 |
| Попередник: | Іраклон |
| Наступник: | Мецетій, Костянтин IV |
| Дата народження: | 7 листопада 630 |
| Місце народження: | Константинополь |
| Дата смерті: | 15 вересня 668 (37 років) |
| Місце смерті: | Сіракуза |
| Діти: | Костянтин IV , Іраклій, Тіберій |
| Батько: | Костянтин III |
| Мати: | Григорія |
Констант II (грец. Κώνστας, * 7 листопада 630 — † 15 вересня 668, Сіракуза) — імператор Візантії з 641 по 668 роки.
Походження[ред. • ред. код]
Констант II був сином імператора Костянтина III та онуком Іраклія. Мачуха Костянтина III, батька Константа ІІ, Мартина, завдяки тиску на свого чоловіка (Іраклія), змусила його відмовити своєму старшому сину Костянтину III, як наступнику трону, яким він вже був із 632 року. 4 липня 638 року її сина, 12 річного Іраклона називають співімператором. Однак вже 11 лютого 641 імператор Іраклій помирає. І вже тоді вдова Мартина стає регентшею імперії при своєму малолітньому імператорі, хоча і змушена ділити правління із Костянтином III. Однак не довго. 25 травня 641 і він помирає. По місту ходять чутки про причетність Мартини до смерті Констянтина.
Перед смертю Костянтин III призначив свого 11 річного сина Гераклея на співімператора, якого восени 641 року і коронували на нового імператора Константа II.
14 вересня 641 року «народ» повстає проти Мартини і вривається в імператорський палац. Очевидно за «народом» стояли впливові сеноторські партії. Їй відрізують язика, а Іраклону носа, та засилають обох на Родос. Від отриманих ран Іраклон коротко по тому помирає.
Констант II стає одноосібно імператором Візантії.
Правління[ред. • ред. код]
Констант II проводив активну зовнішню політику. У 654 році флот Константа був розгромлений арабами біля берегів Лікії, імператор дивом уникнув полону. Арабський флот мав явну перевагу перед візантійцями і збирався плисти вже на Константинополь, але через усобиці серед арабів похід так і не відбувся. Халіф та імператор уклали мир, який дав невеликий час для перепочинку Візантії. У 663 році Констант II намагався завоювати Італію, маючи на меті зробити Рим своєю столицею. Зазнав тяжкої поразки, втративши у битві з королем лангобардів Грімоальдом 20 000 вояків. Однак утримав за собою Сицилію. Переніс свою резиденцію в Сіракузи, куди звіз твори мистецтва, захоплені в Римі. Деякий час перебував там бездіяльно і був вбитий змовниками під час купання.
Його син і наступник Костянтин IV розбив узурпатора Мецетія і залишив своєю столицею Константинополь.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Constans II |
Біографія Константа II у De Imperatoribus Romanis(англ.)
 |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
| Візантійська імперія • Історичний Портал |
Константинополь | Константинопольський патріархат | Фема |
