| Кристіан IV дан. Christian IV |
|||
 |
|||
|
|||
|---|---|---|---|
| 4 квітня 1588 — 28 лютого 1648 року | |||
| Попередник: | Фредерік II | ||
| Спадкоємець: | Фредерік III | ||
| Народження: | 12 квітня 1577 Фредеріксборг |
||
| Смерть: | 28 лютого 1648 (70 років) Копенгаген |
||
| Похований: | Собор Роскілле | ||
| Династія: | Ольденбурги | ||
| Батько: | Фредерік II | ||
| Мати: | Софія Мекленбург-Гюстровська | ||
| Діти: | Вальдемар Христіан | ||
Кристіан IV (*12 квітня 1577 — ↑28 лютого 1648), король Данії і Норвегії в 1588–1648 роках.
При вступі на престол Крістіан IV мав заледве 11 років, тимчасово королівством управляла державна рада на чолі з Нільсом Каасом. Крістіана було короновано тільки 1596 року.
Економічна політика[ред. • ред. код]
Король провадив політику меркантилізму. Закладав численні мануфактури. Ввів торгову монополію, заклав Ісландську, Гренладську і Ост-індійську торгові компанії. У 1616 році заклав колонію Трангуебар. Однак всі зусилля спрямовані на перетворення Копенгагена на важливий економічний центр на Півночі Європи і на Балтиці завершились нічим, хоча і призвели до значного зростання локальної ролі столиці Данії, кількості її населення і його заможності.
Військова політика[ред. • ред. код]
Амбіції Кристіана були спрямовані на перетворення об'єднаного королівства Данії і Норвегії в найважливішу і найсильнішу державу в Північній Європі не тільки в економічному, але й у політичному і військовому плані. Проте експансіоністським амбіціям Данії перешкоджала агресивна політика Швеції, зокрема в Норвегії. Данія змогла розбудувати потужний флот, але була неспроможна виставити армію, яка могла бути рівною шведській. Кальмарська війна з шведами за домінування в Норвегії у 1611–1613 точилась із значним використанням найманців і не призвела до рішучої перемоги ні Данії, ні Швеції.
Кристіан також узяв участь у Тридцятирічній війні. Коли воєнні дії докотились до території Данії він виступив проти імператора Фердинанда II Габсбурга на захист інтересів протестантів. В результаті участь у війні призвела до цілого ряду поразок, і фінансової кризи самого короля, оскільки парламент не дав згоди на вступ у війну, і королю довелося воювати в якості князя Шлезвігу і Гольштейна. Війну король програв, хоча остаточної поразки вдалось уникнути — у імператора і католиків не було потужного флоту і данцям вдалось відсидітись у фортецях на островах. 29 травня 1629 року врешті-решт у Любеку було укладено мир, за яким Кристіан зберіг свої володіння, але дав обіцянку не втручатись в справи Священної Римської Імперії.
Кристіан знову почав проводити агресивну політику на Балтиці, що призводило до напружених відносин з Польщею та Швецією. 1644 року Шведи розпочали проти Данії війну, і завдали ряд поразок захопивши Ютландію і Сканію. Король намагався повернути ці території. В липні 1644 року данський і шведський флот зійшлися в битві в Кілонській затоці. Битва завершилась перемогою Данії, король здобув славу героя — втратив око, але продовжував керувати флотом. Про цю битву і звитягу короля співається в данському гімні. Однак після Кілонської битви, шведи завдали данцям ряд поразок і 13 серпня 1645 року був укладений мир в Бронсебро, і Данія втратила домінуючі позиції на Балтиці.
Архітектура і міста[ред. • ред. код]
Король цікавився архітектурою і заклав чимало важливих будинків, зокрема замки в Копенгагені, замки Розенборг, Фредеріксборг, відбудував замок Кронборг тощо. Девізом Кристіана був вислів Страх Божий укріплює королівства (данськ. Gudsfrygt styrker rigerne, лат. Regna Firmat Pietas, skrót RFP). Досі літери RFP прикрашають фасади збудованих королем будинків і замків.
Розуміючи важливу функцію міст не лише в плані господарського розвитку, але в плані військової стратегії, Кристіан заклав багато міст: Кристіанград (Норвегія), Кристіанопель в Сканії, порт Кристіаншавн в протоці Зунд, Глюкштадт в Норвегії, і Кристіанію — сучасне Осло.
Посилання[ред. • ред. код]
Христиан IV // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — Санкт-Петербург, 1890—1907. (рос.)
|
||||||||||||||||||||
