Констянти́н IX Мономах (грец. Κωνσταντίνος Θ΄ Μονομάχος, бл. 1000 — 11 січня 1055) — візантійський імператор (1042-1055). Імператриця Зоя вибрала Констянтина чоловіком і співімператором у 1042, хоча його було заслано внаслідок організації змови проти попереднього її чоловіка, імператора Михайла IV. Вони правили разом до смерті Зої у 1050 році.
Констянтин - представник столичної знаті. За Констянтина IX Мономаха влада в провінціях перейшла до цивільних чиновників-префектів. У період його правління почалися напади зі сходу на Візантію турків-сельджуків, а з півночі - печенігів. У 1043 відбувся останній похід київської дружини на чолі з Володимиром Ярославичем на Константинополь, що завершився укладенням в 1046-47 мирного договору між Візантією і Київською Руссю. Договір був закріплений шлюбом сина Ярослава Мудрого Всеволода з родичкою (можливо дочкою) Констянтина IX Мономаха Анною (Марією).
![]() |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|