| Жуан III Благочестивий | |
|---|---|
| Король Португалії та Алгарве | |
| 15-й король Португалії та Алгарве | |
| Правління | 13 грудня 1521 - 11 червня 1557 |
| Імена | João, Іоанн |
| Титули | Благочестивий |
| Дата народження | 7 червня 1502 |
| палац Alcáçova, замок Святого Георгія , Лісабон , Португалія | |
| Дата смерті | 11 червня 1557 |
| палац Ribeira, Лісабон , Португалія | |
| Місце поховання | Жеронімуш, Лісабон, Португалія |
| Попередник | Мануел I |
| Діти | Афонсу(1526), Марія(1527-1545), Ізабела(1529), Беатриса(1530), Мануель(1531-1537), Філіп(1533-1539), Диниш (1535-1537), Жуан Мануель(1537-1554), Антоніо(1539-1540) |
| Наступник | Себастьян I |
| Дружина | Катерина Австрійська |
| Династія | Авіська династія |
| Батько | Мануел I |
| Мати | Марія Арагонська |
Жуан III, часом Жоао III (13 грудня 1521 палац Alcáçova, замок Святого Георгія , Лісабон — 11 червня 1557 палац Ribeira, Лісабон) — 15-й король Португалії, походив з Авіської династії. Син Мануеля I. Король з 1521 року.
У молодості Жуан отримав прекрасну освіту. Його вчителями були астролог Томас де Торрес, єпископ Візеу Діого де Ортіс та один з перших португальських гуманістів Луїш Тейшейра Лобо. Ставши королем, Жуан продовжував підтримувати діячів науки та культури. Він у 1537 році переніс Університет з Лісабона у Коїмбру, 1542 року заснував там же Колегію Вільних мистецтв, де викладали відомі європейські педагоги.
Коли Жуану виповнилося шістнадцять років, йому обрали дружину — Леонору Австрійську але та несподівано вийшла заміж за його овдовілого батька, чим дуже засмутила інфанта. Історики вважають, що це розчарування послужило основною причиною надмірної побожності Жуана. Пізніше Жуан одружився з сестрою Леонори, Катериною Австрійською, сестру Ізабеллу видав заміж за імператора Карла V, сформувавши потужний португало-іспано-австрійський союз.
Жуан III вступив на трон, коли Португалія була в самому розквіті своєї політичної могутності а Лісабон досяг небувалої торгової значущості. Азіатські володіння розширювалися за рахунок нових завоювань, почалася систематизована колонізація Бразилії. Він продовжив політику абсолютизації королівської влади, розпочату його попередниками: за тридцять п'ять років свого правління він скликав кортеси лише тричі.
При Жуані III були досягнуті останні успіхи колоніальної експансії — була заснована колонія в Бразилії, захоплені Молуккські острови («острови Прянощів»), засновані колонії на узбережжі Індії, Сіаму, Китаю та Африки. У 1543 році португальці першими з європейців досягли берегів Японії, заснували торговий пост у Нагасакі і довгий час мали монополію на торгівлю з цією країною. Однак управління настільки великої імперією виявилося вкрай складним завданням. Жуану довелося відмовитися від кількох фортець в Північній Африці, залишивши лише стратегічно найбільш важливі — Сеуту, Танжер та Мазарґан. Для оборони азіатських володінь від численних войовничо налаштованих навколишніх царків, португальцям довелося кардинально посилювати Гоа, яке стало «столицею» португальських колоній у Азії. Посилення Османської імперії та розвиток піратства в Середземному морі та Атлантиці вимагало від Португалії додаткових витрат на армію, флот та зміцнення фортець. 7 серпня 1549, Жуану довелося оголосити про введення загальної військової повинності для чоловіків віком від 20 до 65 років.
Віддаленість від метрополії та амбіції місцевих губернаторів призвели до хаосу в управлінні колоніями. Часом справа доходила до збройних зіткнень між новопризначеними губернаторами та їх попередниками.
Незважаючи на родинні зв'зки, що зв'язували Жуана III та Карла I, почалися конфлікти з Іспанією через володінь в Південно-Східній Азії. Іспанці вважали своє право на володіння «островами Прянощів» більш пріоритетним, оскільки експедиція Магеллана досягла їх, рухаючись на захід від «папського меридіана», встановленого Тордесільяським договором а вже 22 квітня 1529 Португалія та Іспанія підписали у Сарагосі новий договір, який встановив «антимеридіан», що розділив сфери впливу двох держав у Азії.
Жуан III був відомий винятковою побожністю. При Жуані посилилися переслідування не християн та єретиків. За своїми масштабами переслідування єретиків в Португалії перевершило навіть те, що творилося в цей час в інших частинах Піренейського півострова. Величезний вплив у країні набули єзуїти. У 1536 році була введена інквізиція на зразок іспанської. У 1540 відбулося перше аутодафе у Лісабоні. Наслідки такого кроку в соціальній та торговій сфері були гнітючими для королівства. Португалія падала в стагнацію, яка в подальшому характеризувала все правління [[Себастьян I|Себастьяна I]] та його наступника.
Всі ці проблеми лягли важким тягарем на португальську економіку і до кінця правління Жуана III у королівства утворився величезний зовнішній борг та дефіцит торгового балансу.
Король охоче фінансував місіонерську діяльність Єзуїтського ордена. Це призвело до зміцнення зв'язків між Португалією та Римом. У нагороду за це брати короля Енріке I та Афонсу а також позашлюбний син Дуарте були зведені в сан кардинала.
Велика кількість близькоспоріднених шлюбів між португальським, кастильским, арагонским та австрійськими династіями, призвело до їх виродження. Всі шестеро синів Жуана III померли ще за його життя, причому з дитячого віку встиг вийти лише наймолодший, Жуан Мануел. Він помер у віці шістнадцяти років від туберкульозу але встиг одружитися та зачати дитину. Його син Себастьян і успадкував португальська трон від діда.
Жуан III помер у Лісабоні від апоплексичного удару.
Дружина — Катарина, донька Хуани Безумної та Філіпа I Габсбурга
Діти:
Один байстрюк
|
||||||||||||||||||||