Пій ХІ (Pius PP. XI) |
|
---|---|
![]() |
|
Pax Christi in regno Christi | |
![]() |
|
У миру | Амброджо Даміано Акілле Ратті |
Народився | 31 травня 1857 Дезіо, Італія |
Початок понтифікату | 6 лютого 1922 |
Інтронізація | 12 лютого 1922 |
Кінець понтифікату | 10 лютого 1939 |
Попередник | Бенедикт XV |
Наступник | Пій ХІІ |
|
Пій XI (світське ім'я — Акілле Ратті; * 31 травня 1857 — † 10 лютого 1939) — 259-й Папа Римський (1922—1939).
Був префектом Ватиканської бібліотеки.
1918 — посланий представником (апостольський візитатор) Ватикану у Росію (куди не був допущений), Польщу і Балтію.
З травня 1919 — папський нунцій у Варшаві. Засуджував утиски Української Греко-Католицької Церкви польською владою після окупації Галичини Польщею.
Після 1922, будучи обраний Папою, активно виступав проти тоталітарних режимів у Німеччині та СРСР; засуджував переслідування церкви нацистами та проповідування расистської ідеології (енцикліка Mit brenender Sorge; 1937), виступав проти комуністичної ідеології та нищення релігійного життя в СРСР (енцикліка Divini Redemptoris; 1937).
1925 — уклав конкордат з урядом Другої Речі Посполитої, який, зокрема, упорядкував правове становище УГКЦ у Польщі.
1931 — збудував будинок Колегії св. Йосафата у Римі.
1931 — дозволив поширення діяльності чину василіан на Угорщину та Румунію.
1935 — створив кодифікаційні комісії для врегулювання східного канонічного права.
1938 - відкрито виступив проти проголошеного Мусоліні курсу на запровадження в Італії расистської політики [1].
1938 - з прихильністю поставився до виникнення автономної Карпатської України та призначив для неї апостольським адміністратором Діонісія Нарадія.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пій XI |
Бібліоінформація: Gemeinsame Normdatei:
118594745 | | Virtual International Authority File:
88598915 | SELIBR:
275435
WorldCat
|