| Марк Опеллій Макрін | |
| Marcus Opellius Macrinus | |
 |
|
| Макрін на Ауреусі. На реверсі монети він та його син Діадуменівнус. | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 1 квітня 217 р. |
|---|---|
| Кінець правління: | 8 червня 218 р. |
| Попередник: | Каракалла |
| Наступник: | Геліогабал |
| Дата народження: | 165 |
| Місце народження: | Цезарея |
| Дата смерті: | липень 218 р. |
| Місце смерті: | Рим |
| Дружина: | Нонія Цельса |
| Діти: | син Діадуменівнус |
Марк Опеллій Макрін (лат. Marcus Opellius Macrinus; бл. *165 -† 218) — римський імператор (217 - 218).
Біографія[ред. • ред. код]
Народився в нумідійські Цезареї, походив з незнатного роду; при Каракаллі був префектом преторіанців і брав участь в змові, наслідком якого було вбивство імператора. Розгнівані преторіанці, які любили Каракаллу, вбили змовників, крім Макріна, якому вдалося приховати свою участь у змові. Проголошений імператором з титулом Pius Felix, Макрін здійснив невдалий похід проти парф'ян, з якими було укладено невигідний для римлян мир.
Військо було невдоволене Макріном; до того ж його азіатські звички і зніженість мали загальний осуд. Тітці Каракалли, Юлії Мезі і двом її дочкам вдалося прихилити військо до юного Бассіана (Геліогабала), який і був проголошений імператором; Меза видавала його за позашлюбного сина Каракалли. Макрін вислав проти нього Ульпія Юліана, але солдати вбили останнього, та все військо, крім преторіанців, перейшов на бік Бассіана. Відбулася битва при Антіохії, але Макрін, не дочекавшись її результату, втік. Солдати Геліогабала наздогнали Макріна в Халкедоні і привезли у Каппадокію. При другій спробі втекти він був обезголовлений. Макрін оголосив співправителем свого сина Діадумена (спочатку з титулом цезаря, а пізніше авґуста), який був убитий незабаром після повалення батька.
На нього накладено посмертне покарання Damnatio memoriae.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Macrinus |
