Марія-Терезія[1][2]
Maria Theresia Walburga Amalia Christina
Імператриця Священної Римської імперії
Початок правління:	20 жовтня 1740
Кінець правління:	29 листопада 1780
Інші титули:	ерцгерцогиня Австрії королева Угорщини королева Богемії королева Хорватії та Словенії королева Галичини та Володимерії герцогиня Парми герцогиня Мілану герцогиня Люксембургу
Попередник:	Карл VI
Наступник:	Йосип II
Дата народження:	13 травня 1717(1717-05-13)
Місце народження:	Відень
Дата смерті:	29 листопада 1780(1780-11-29) (63 роки)
Місце смерті:	Відень
Діти:	Марія Анна
Династія:	Габсбурги
Батько:	Карл VI Габсбург

Марі́я Тере́зія Вальбурга Амалія Христина (нім. Maria Theresia Walburga Amalia Christina; *13 травня 1717, Відень — †29 листопада 1780) — ерцгерцогиня Австрії, королева Угорщини з 25 червня 1741 р.^[3], королева Богемії з 20 жовтня 1740^[4], Королева Галичини та Володимирії та імператриця Священної Римської імперії (як жінка, а пізніше вдова Франца I Стефана Лотарингського, обраного імператором 1745 року). Засновниця Лотаринзької гілки династії Габсбургів. Правління Марії-Терезії — епоха активних реформ. Вона входить до числа представників династії, що користувались найбільшою популярністю. Старша донька імператора Священної Римської імперії Карла VI Габсбурга.

Серед її численних дітей — два імператори (Йосип II та Леопольд II), а також знаменита королева Франції Марія-Антуанетта Австрійська.

Політична діяльність[ред. • ред. код]

Старша донька імператора Карла VI та його дружини Єлизавети Христини Брауншвейг-Вольфенбюттельської, його спадкоємиця, в силу Прагматичної санкції. Отримала чоловіче виховання, яке підготувало її до управління імперією. З 14 років вона вже була присутня на засіданнях державної ради. 1736 р. вийшла заміж за герцога лотаринзького Франца Стефана. 1740 р. вступила на престол і з перших же днів опинилась обличчям до обличчя з більшістю претендентів на «австрійську спадщину», які не бажали поступатись їй своїми правами (див. Війна за австрійську спадщину). Аахенський мир в 1748 розв'язав це питання на користь Марії-Терезії, втративши, однак, Сілезію.

Марія-Терезія була коронована угорським королем 25 червня 1741 року в готичному соборі святого Мартіна в місті Братислава (зараз столиця Словацької республіки).

1745 р. чоловік Марії-Терезії був коронований імператором під іменем Франца I. У Семилітній війні (1756-1763 рр.) Марія-Терезія взяла участь з метою відвоювати Сілезію, але зазнала невдачі; Сілезія залишалась при владі Фрідріха II. 1765 р. помер імператор Франц I, і овдовіла Марія Терезія призначила своїм співправителем свого сина (імператор Йосип II), обмеживши, зрештою, його діяльність придворними, фінансовими та військовими справами, але й тут не даючи йому повної самостійності. 1772 р. Марія-Терезія взяла участь у першому поділі Польщі і отримала Галичину. Османську імперію вона примусила погрозами віддати їй Буковину (1775 р.). 1778 р. Марія-Терезія висловила претензії на «баварський спадок»; зіткнення, яке звідси відбулося, було закінчено Тешинським миром, на підставі якого австрійський дім отримав область Інн (з центром в місті Браунау-на-Інні).

Характеристика[ред. • ред. код]

Помираючи, Марія-Терезія залишила свою державу такою, що значно просунулась на шляху благоустрою, з армією числом 260000 чоловік та із значно збільшеним престижем у Європі. Енергійна, діяльна, розумна, Марія Терезія володіла добрим тактом та чарівністю поводження, діяла чарівливим чином на оточення. «Мало знала сама, — писав Жуль Мішле, — проте вміла оточувати себе здібними людьми, які здійснювали її політику».

У приватному житті вона була бездоганною дружиною та матір’ю; мала 16 дітей, з яких 10 пережили її. У Відні зведено чудовий пам’ятник на честь Марії-Терезії та її найближчих соратників.

Під час Другої світової війни було створено 22-гу кавалерійську дивізію СС «Марія Терезія». Вона була сформована, в основному, з фольксдойче, що проживали на території колишньої Австро-Угорщини та обожнювали імператрицю за видатні заслуги.

Див. також[ред. • ред. код]

• 295 Терезія — астероїд, названий на честь правительки^[5].
• Терезіанський кодекс
• Талер Марії Терезії

Примітки[ред. • ред. код]

Література[ред. • ред. код]

• Sabatier, Antoine, Abbé. Abrégé historique de la vie de Marie-Thérèse, Impératrice Reine de Hongrie, tiré de la Galerie universelle des Hommes célèbres, etc. Lausanne: chez François Grasset & Comp., 1773.
• Castilhon, Jean. Précis historique de la vie de Marie-Thérèse, archiduchesse d’Autriche, impératrice douairière, reine de Hongrie et de Bohême. 1781.
• Rautenstrauch, Johann. Biographie Marien Theresiens. Wien; Presburg: Loewe, 1780.
• Fromageot, Abbé. Annales du règne de Marie-Thérèse, impératrice douairière, reine de Hongrie et de Bohême, archiduchesse d'Autriche, etc. Paris: Prault fils, 1775.
• Richter, Christoph Gottlieb. Lebens- und Staats-Geschichte der... Fürstin Maria Theresia, Königin in Ungarn und Böhmen, Ertzherzogin in Oesterreich. Nürnberg: Albrechts, 1744-45.
• Seyfart, Johann Friedrich. Kurzgefaßte Lebens- und Regierungsgeschichte der verstorbenen Kaiserin Marie Theresie, Königin von Hungarn und Böhmen, etc. etc. etc. Leipzig: Kummer, 1781.
• Duller, Eduard. Maria Theresia und ihre Zeit. Wiesbaden: W. Beyerle, 1844.
• Renner, Karl. Maria Theresia von Oesterreich und Friedrich der Große von Preußen: geschrieben zur Vorbereitung auf das Studium der 3 Schlesischen Kriege, zunächst für die unteren Klassen der Militairschulen. Glogau; Lissa: Verf.; N. Günter i. Comm., 1830.
• Wolf, Adam. Oesterreich unter Maria Theresia. Wien: Gerold, 1855.
• Arneth, Alfred Ritter von. Geschichte Maria Theresia’s. Wien: W. Braumüller, 1863-1879.
• Krones, Franz von. Grundriss der österreichischen Geschichte. Wien: A. Hölder, 1882. Bd. IV, 760-69.
• Grünberg, Karl. Die Bauernbefreiung und die Auflösung des gutsherrlich bäuerlichen Verhältnisses in Böhmen, Mähren und Schlesien. Leipzig: Duncker & Humblot, 1893-1894.

Попередник Марія Амалія Австрійська

Імператриця Священної Римської імперії 1745-1765

Наступник Марія Жозефа Баварська

Попередник Карл III

Королева Угорщини 1740-1780

Наступник Йосиф II

Попередник Карл III

Королева Богемії 1743-1780

Наступник Йосиф II

Попередник Карл VI

Королева Галичини та Володимирії 1772-1780

Наступник Йосиф II

п о р Правителі Галичини Ростиславичі Рюрик • Володар • Василько • Ростислав Володарович • Володимирко Володарович • Іван Василькович • Григорій Василькович • Ярослав Осмомисл • Іван Берладник • Володимир Ярославич • Олег Ярославич • Ростислав Іванович Романовичі Роман Великий • Данило Галицький • Василько Романович • Шварно Данилович • Лев Данилович • Юрій Львович • Андрій Юрійович • Лев Юрійович • Володимир Львович Галицькі бояри Володислав Кормильчич • Дмитро Детько Арпади Бела III • Андрій II • Коломан Галицький • Андрій Андрійович • Бела IV П'ясти Юрій-Болеслав Тройденович • Казимир III Великий Гедиміновичі Любарт Гедимінович Анжу Людвік I Великий • Марія Угорська Габсбурґи Марія-Терезія • Йосип II • Леопольд II • Франц II • Фердинанд I • Франц Йосиф I • Карл І • Отто фон Габсбург · Карл фон Габсбург