| Андронік І Комнін | |
| грец. Ανδρόνικος Α' Κομνηνός | |
 |
|
| Монета часів Андроніка І Комніна | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 1183 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1185 |
| Попередник: | Олексій II Комнін |
| Наступник: | Ісаак II Ангел |
| Дата народження: | 1120 |
| Місце народження: | Константинополь |
| Дата смерті: | 12 вересня 1185 |
| Діти: | Євдокія, Філіппа, Феодора |
| Батько: | Ісаак Комнин, син Олексія I Комнена |
| Мати: | Ірина, донька Володаря Ростиславича |
Андронік І Комнін (грец. Ανδρόνικος Α' Κομνηνός) (*бл. 1120 — † 12 вересня 1185) — імператор Візантії (1183 — 1185) з династії Комнінів, племінник імператора Іоанна II Комніна, син севастократора Ісаака та Ірини, доньки Володаря Ростиславича, князя перемиського та звенигородського і одного з засновників Галицького князівства. У пошуках союзника в боротьбі з імператором Мануїлом I Комніним перебував в 1163—1165 роках у Галичі при дворі свого брата в перших Ярослава Володимировича Осмомисла. Мануїл I, сполоханий можливим союзом Галицького князівства, Угорщини та половців з внутрішньою опозицією, змушений був вдатися до значних поступок. 1165 року до Галича прибуло візантійське посольство на чолі з двома митрополитами. Ярослав уклав угоду з греками, розірвавши союз з Угорщиною, а Андронік I став правителем провінції Кілікія. Разом з ним до Візантії вирушило галицьке посольство на чолі з єпископом Кузьмою.
1182 року Андронік I підняв повстання проти імператора Олексія II Комніна, захопив Константинополь. За його наказом Олексія II разом з сім’єю було вбито, розпочалися масові репресії. Андронік I провів низку адміністративних та економічних реформ, сприяв розвиткові мистецтв. Невдоволена реформами аристократія, скориставшись норманською агресією у Південній Італії, скинула Андроніка I. Як наслідок його було страчено.
Джерела[ред. • ред. код]
- Плахонін А. Г. Андронік І Комнін // Енциклопедія історії України — К., 2003. — с. 86 [1]
Література[ред. • ред. код]
- Шестаков С. П. Византийский посол на Русь Мануил Комнин. В кн.: Сборник в честь Д. А. Корсакова. Казань, 1913
- Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. М., 1968
- Jurewicz O. Andronik I. Warszawa, 1971.
 |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
