попередники | |
|
|||||||
|
наступники | ||||
|
Сан-Томе і Принсіпі (1469 - 1975)з Вікіпедії | Прочитати оригінал статті |
Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі |
|||||
|
|||||
Гімн: Independência total | |||||
Столиця | Сан-Томе 0°20′ пн. ш. 6°44′ сх. д. / 0.333° пн. ш. 6.733° сх. д. |
||||
---|---|---|---|---|---|
Офіційні мови | Португальська | ||||
Державний устрій | Республіка | ||||
- Президент | Мануел Пінту да Кошта | ||||
- Прем'єр-міністр | Патріс Тровоада | ||||
Незалежність | від Португалії | ||||
- Дата | 12 липня 1975 року | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 1001 км² (183) | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2012 р. | 187 356 осіб (188) | ||||
- Густота | 187 2/км² (65) | ||||
ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
- Повний | $0.214 млрд (218) | ||||
- На душу населення | $1,266 (205) | ||||
ІРЛП (2004) | ▲0.607 (середня) (127) | ||||
Валюта | Добра (STD ) |
||||
Часовий пояс | UTC (UTC+0) | ||||
Домен інтернету | .st | ||||
Телефонний код | +239 |
Демократична Республіка Сан-Томе́ і При́нсіпі (порт. República Democrática de São Tomé e Príncipe, [sɐ̃ũ tu'mɛ i 'pɾı̃sɨpɨ]) — держава на островах Сан-Томе і Принсіпі у Гвінейській затоці біля західного узбережжя Африки. Столиця — місто Сан-Томе на однойменному острові.
Демократична Республіка Сан-Томе і Принсіпі — найменша після Сейшельських Островів за площею держава Африки. Країна включає в себе розташовані на відстані 148 км один від одного острови Сан-Томе і Принсіпі, а також дрібні острівці (див. Острови Сан-Томе і Принсіпі). Територіальні води та острів Ролаш перетинається лінією екватора. Найближчі держави на Африканському континенті — Габон (за 250 км) та Екваторіальна Гвінея між островами Біоко та Аннобон.
Площа країни — 1001 км², з яких на острів Сан-Томе припадає 859 км², а на Принсіпі — 142 км².
Рельєф обох островів гористий, оскільки вони є частиною погаслого ланцюга вулканів, який включає також острови Аннобон і Біоко, а також вулкан Камерун на західному узбережжі Африки. Найвища точка острова Сан-Томе — пік Сан-Томе (2024 м), острова Принсипі — пік Принсіпі (948 м).
Клімат на рівні моря — тропічний морський, тобто спекотний і вологий. Середньорічна температура — +26-27 °C. У спекотні місяці, особливо у січні, температура зазвичай перевищує +30 °C, а в найбільш холодний (липень) може опускатися нижче +20 °C. Найбільше опадів (до 5000 мм) випадає на південному заході Сан-Томе, найменше (до 1000 мм) — в низинах на півночі. Сезон дощів триває із жовтня по травень.
По схилах гір течуть повноводні річки, найбільші з яких — Агуа-Гранде та Іо-Гранде на Сан-Томе, а також декілька на Принсіпі.
Населення островів складає 187356 осіб (2012; 160800 в 2009), з яких міське населення становить 59,8%.
Національний склад: метиси, що розмовляють креольською мовою — 84,6%, бантумовний народ фанг — 9,5%, анголари Сан-Томе — нащадки чорних рабів з Анголи, що також розмовляють креольською мовою — 3,7%, португальці — 1,9%.
Державна мова — португальська (де-факто; поширені також французька та англійська мови). Рівень грамотності — 75%, один серед найвищих в Африці.
Релігія — більш ніж 80% населення країни становлять християни-католики.
Глава держави — президент, що обирається загальним голосуванням на 5 років. Дійсним президентом країни з 3 вересня 2011 року є Мануел Пінту да Кошта.
Глава уряду — прем'єр-міністр, що обирається парламентом і затверджується президентом. Дійсним прем'єр-міністром з 14 серпня 2010 року є Патріс Тровоада.
Парламент — однопалатна Національна асамблея, що складається з 55 депутатів, які обираються загальним голосуванням по округах на 4-річний термін.
Португальські мореплавці, що відкрили острови між 1469 — 1470-х роками, знайшли їх безлюдними. Обидва острови португальський король подарував своїм підданим, які перетворили їх на бази работоргівлі. Вже в 16 столітті на островах стали створюватися плантації цукрового очерету, активно велась вирубка будівельного лісу, використовувалася праця рабів. Нащадки рабів з Анголи, Мозамбіку та інших португальських володінь в Африці, і сьогодні складають значну частину населення країни.
Відміна работоргівлі в середині 19 століття стала причиною розорення власників цукрових плантацій і їх відходу з островів. До кінця 19 століття тут виникають крупні плантації кави і особливо какао, що й досі є основною статтею експорту країни.
В кінці 50-х посилилася боротьба за незалежність був створений Соціалістичний Рух за звільнення Сан-Томе і Принсіпі (МЛСТП). Після португальської революції гвоздик у 1974 році 12 липня 1975 Сан-Томе і Принсіпі отримала незалежність від Португалії. Першим президентом був Мануель Пінту да Кошта, Генеральний секретар (МЛСТП). Через місяць країна була одноголосно прийнята в ООН .
Демократичні реформи почалися в країні в кінці 1980-х років, в 1991 році були проведені перші вільні багатопартійні вибори. Проте встановленню політичної стабільності в країні перешкоджає часта зміна лідерів — численні спроби державних переворотів (остання була в 2003 році).
Країна поділяється на 2 провінції, які у свою чергу складаються з 7 районів.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сан-Томе і Принсіпі |
|
|