Стара республіка або перша республіка — період історії Бразилії від проголошення республіки у 1889 році до перевороту 1930 року. Назва періоду виникла для того щоб відрізніти цей період від «нової держави», встановленої Жетуліо Варгасом.
Період старої республіки умовно підрозділяється на два підперіоди: «шабельну республіку» та «олігархічну республіку». Протягом першого періоду у владі домінували військовики, а протягом другого влада майже винятково формувалася урядами головних штатів, так звана «політика губернаторів», розпочата президентом Кампосом Салесом.
Стара республіка пала під час перевороту або революції, проведеної Жетуліо Варгасом у жовтні 1930 року. Жетуліо Варгас прийняв владу 3 листопада та залишався диктатором до 1945 року.