Князівство Болгарія Княжество България залежна держава в складі Османської імперії
←   ← 1878 — 1908 →
Прапор Герб
Карта Болгарського князівства; з 1885 Східна Румелія входить до складу Болгарського князівства
Столиця	Софія
Мова(и)	болгарська
Релігія	православ'я
Форма правління	конституційна монархія
Царі
- 1879–1886 - 1886–1908	Александр Фердинанд I
Прем'єр-міністри
- 1879 - 1908	Тодор Бурмов (перший) Александр Малінов (останній)
Історія
- Сан-Стефанський договір	3 беоезня 1878
- Берлінський трактат	13 липня 1878
- Об'єднання Болгарії	6 вересня 1885
- Підняття царства	5 жовтня 1908
Валюта	Болгарський лев

Під назвою Князівство Болгарія (болг. Княжество България) в історіографії відомо Болгарську держава від отримання автономії в межах Османської імперії в 1878 році до проголошення незалежності в 1908 році. Являло собою конституційну монархію (Тирновська конституція 1879 з необхідними поправками). Глава держави — князь. Царююча династія — у 1878-1885 Баттенберги, потім Саксен-Кобург-Готська династія. Передбачалося колективне регентство у разі недієздатності князя (царя).

Історія[ред. • ред. код]

Біля витоків Третьої Болгарської держави стояла російська окупаційна адміністрація, що управляла Болгарією після російсько-турецької війни 1877-1878, яка звільнила країну. Остаточно кордони нової держави були визначені Берлінським конгресом, що сильно урізав звільнену Болгарію на користь Османської імперії. У 1879 році була прийнята Великим народним зібранням Тирновська конституція. Після зміщення князя Александра Баттенберга в 1885 році і міжцарів'я на престол вступив пронімецький правитель Фердинанд I. У цьому ж році Болгарія фактично анексувала Східну Румелію.

Під час чергового послаблення Османської імперії, що втратила на користь Австро-Угорщини Боснію і Герцеговину, болгарський князь Фердинанд I Кобургський проголосив 22 вересня 1908 року себе царем. Прийняття титулу царя означало повну юридичну незалежність від Османської імперії, повний суверенітет над Східною Румелією і претензії на гегемонію на Балканах. При Фердинанді були внесені поправки до конституції, що розширили повноваження царя і обмежили прийняті в 1879 році демократичні норми.

Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.