Лю́двіґ II | |
---|---|
Король Баварії | |
![]() |
|
Портрет Габріеля Счачінгера, 1887 рік | |
Правління | 10 червня 1864 - 13 березня 1886 |
Дата народження | 25 серпня 1845 |
Палац Німфенбург | |
Дата смерті | 13 червня 1886 (40 років) |
Штарнберґське озеро | |
Місце поховання | Церква Святого Михаїла в Мюнхені |
Попередник | Максиміліан II |
Наступник | Отто I |
Династія | Віттельсбахи |
Батько | Максиміліан II |
Мати | Марія Пруська |
![]() |
Лю́двіґ II (нім. Ludwig II; * 25 серпня 1845, Мюнхен — † 13 червня 1886) — король Баварії (10 березня 1864 — 13 червня 1886), син Максиміліана II
Під час царювання Людвіґа Баварія стала частиною Німецької імперії (1871), зберігаючи, як і інші німецькі монархії, значну міру автономії та власну правлячу династію.
Увійшов до історії як меценат великого композитора Ріхарда Вагнера та своїми архітектурними проектами, яким притаманна гігантоманія, за що отримав прізвисько Божевільний Людвіґ. Зокрема, він намагався створити в баварських горах точну копію Версалю — палац Херренкімзе. Сучасники короля одностайно засуджували його за розтрату грошей, проте створений Людвіґом замок Нойшванштайн є у наш час одним з найбільших туристичних центрів Баварії та важливим джерелом її доходу.
У 1880-ті роки король жив майже в повній ізоляції від суспільства, і 10 червня 1886 року консиліум лікарів визнав його божевільними, а ще через два дні Людвіґ потонув в озері біля власного замка Берг. Обставини загибелі короля і його лікаря, що потонув разом з ним, досі остаточно не з'ясовані.
У XX столітті образ Людвіґа був популярним у літературі та мистецтві, він став героєм однойменного фільму Лукіно Вісконті (1972), романа Л. А. де Вільєни «Золото та безумство над Баварією» (1998) та ін.
Король Людвіґ ІІ народився у палаці Німфенбург, зведеному у 1675 році його предками. Своє дитинство провів у замку Хоеншванґау, який згодом став його літньою резиденцією.
Людвіґ поділився своїми ідеями про будівництво нового замку з Ріхардом Вагнером в 1868 році. Перший камінь у фундамент замку було закладено 5 вересня 1869 року. Замок, який став улюбленою резиденцією Людвіґа, був готовий у 1884 році. Замок прикрашений зсередини сценами з улюбленої опери Людвіґа «Лоенгрін».
У 1869-1872 роках в горах Веттерштайн за вказівкою Людвіґа був побудований альпійський дерев'яний будинок. З середини 1870-х років Людвіґ проводив на самоті Шахена свій день народження. У скромному будинку на другому поверсі знаходиться оформлена в східному стилі «турецька кімната».
Замок Ліндерхоф був побудований в 1874-1878 роках на місці так званого «королівського будиночка» його батька Максиміліана II. Ліндерхоф є найменшим з трьох побудованих Людвіґом замків, але єдиним добудованим до кінця. Людвіґ проживав тут тривалий час.
Людвіґ придбав острів Херренінзель на Кімзеє 26 вересня 1873 року. Тут Людвіґ планував звести повну копію Версальського палацу.
Останнім притулком короля став замок Берг, куда його доставили під охороною після визнання душевнохворим і позбавлення управління.
Попередник: | Королі Баварії 10 березня 1864 — 13 червня 1886 |
Наступник: |
Максиміліан II |
Отто I |
![]() |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |