| Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африканський (Гордіан II) | |
| Marcus Antonius Gordianus Sempronianus Romanus Africanus | |
 |
|
| зображення Гордіана II на сестерції | |
| Імператор | |
| Початок правління: | 22 березня 238 р. разом з Гордіаном I |
|---|---|
| Кінець правління: | 12 квітня 238 р. |
| Попередник: | Максиміан Фракієць |
| Наступник: | Пупієн і Бальбін |
| Дата народження: | 192 |
| Дата смерті: | 12 квітня 238 |
| Місце смерті: | Карфаген |
| Батько: | Гордіан I |
Марк Антоній Гордіан Семпроніан Роман Африканський (лат. Marcus Antonius Gordianus Sempronianus Romanus Africanus), відомий також як Гордіан II (*192—†238) - давньоримський імператор 238 р. (Рік шістьох імператорів), співправитель свого батька Гордіана I.
Ранні роки[ред. • ред. код]
Батьком Гордіана II був Гордіан I Африканський, мати - онучка грецького софіста та консула Ірода Аттика. Сестрою його була Антонія Гордіана, мати майбутнього імператора Гордіана III. В офіційній римській історії залишилися згадки лише про ранню кар'єру Гордіана, а після його загибелі пам'ять про нього старанно пестувалася, тому інформація про його життя є досить сумнівною.
Гордіан II окрім шляхетного походження також відрізнявся освіченістю та красою, його бібліотека нараховувала близько 60 тис. книжок. Військову службу він почав за правління Геліогабала, був квестором, за правління Александра перебував на посаді претора, а одразу після того став консулом-суффектом. За Максиміна його було відправлено легатом до Африки, до батька-проконсула. Історичні хроніки повідомляють, що Гордіан був схильний до деяких надмірностей: мав пристрасть до вина, жив у розкошах та був палким прихильником жінок. Він мав 22 коханки і від кожної залишив по три-чотири дитини. Через надмірне сластолюбство його називали Пріапом. Проте, незважаючи на подібний спосіб життя, він був хоробрим та вважався одним із найславетніших громадян; його любили раби та близькі.
Прихід до влади і боротьба проти Максиміна[ред. • ред. код]
У березні 238 р. Гордіана було проголошено імператором та співправителем свого батька. Вже в наступному місяці йому довелося воювати з намісником Нумідії Капеліаном. Під час сутички кількісна перевага була на боці карфагенян, але вони не мали бойового порядку, не знали військової справи та не мали необхідної зброї. Кожен взяв з дому або малий меч, або сокиру, або мисливські дротики; з підручних засобів виготовили захист для тіла. Нумідійці ж були відомі як влучні метальники списів та вправні вершники. Вони з великою легкістю повернули натовп карфагенян, які, не витримавши натиску, кинули все та почали тікати. Тиснучи та розтоптуючи один одного, карфагеняни в більшій мірі загинули від рук своїх співвітчизників, ніж ворогів. Тут загинув і Гордіан із своїм супроводом; через безліч трупів не змогли знайти навіть його тіла. Його батько Гордіан I покінчив життя самогубством. Перше повстання проти Максиміна Фракійця було невдалим, але ще до кінця 238 року імператорський престол посів небіж Гордіана II - Гордіан III.
Джерела[ред. • ред. код]
- Геродіан
