| Ахмад Фуад I араб. توفيق |
|
|---|---|
| Король Єгипту та Судану | |
 |
|
| Правління | 1917—1936 |
| Дата народження | 26 березня 1868 |
| Дата смерті | 28 квітня 1936 (68 років) |
| Попередник | Хусайн Каміл |
| Діти | син: Фарук I |
| Наступник | Фарук I |
| Династія | Мухаммеда Алі |
Ахмад Фуад I (араб. فؤاد الأول, англ. Fuad I of Egypt; *26 березня 1868 — 28 квітня 1936) — султан (1917—22), потім король Єгипту та Судану (1922—36).
Головною подією в період правління Ахмеда Фуада I стало те, що 28 лютого 1922 року Великобританія в односторонньому порядку визнала незалежність Єгипту. Відтак, Ахмед Фуад I поміняв свій титул з султана на короля.
Загалом правління Фуада І було позначено протистоянням з вафдістами, що вимагали не формальної, а справжньої незалежності для Єгипту.
У 1930 році Ахмед Фуад I, намагаючись зміцнити свою (королівську) владу скасував дію Конституції 1923 року, замінивши її новою, за якою парламенту відводились суто консультативні функції, проте у зв'язку з широким суспільним розголосом і народними протестами 1935 року вимушений був повернути до дії попередню конституцію.
Після смерті Фуада I, трон успадкував його син Фарук I.
Посилання[ред. • ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ахмед Фуад I |
 |
Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
