| Ватиканз Вікіпедії | Прочитати оригінал статті |
| Ватикан |
|||||
|
|||||
| Гімн: «Inno e Marcia Pontificale» | |||||
|
|||||
| Столиця | фактично є містом-державою у місті 41°54′ пн. ш. 12°27′ сх. д. / 41.900° пн. ш. 12.450° сх. д. |
||||
|---|---|---|---|---|---|
| Офіційні мови | Латина | ||||
| Державний устрій | |||||
| - Папа | Франциск I | ||||
| - Держсекретар | Кардинал Тарчізіо Бертоне | ||||
| Незалежність | від Італії | ||||
| - Латеранські угоди | 11 лютого 1929 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 0,44 км² (232) | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2007 р. | 800 (220) | ||||
| - Густота | 1780/км² (6) | ||||
| Валюта | Euro (€)3 (EUR) |
||||
| Часовий пояс | (UTC+1) | ||||
| - Літній час | (UTC+2) | ||||
| Домен інтернету | .va | ||||
| Телефонний код | +39 (Італія) | ||||
Ватика́н, або Святі́йший Престі́л, також Апо́стольська Столи́ця (лат. Status Civitatis Vaticanae, італ. Stato della Città del Vaticano) — резиденція Папи Римського, територія Святійшого Престолу (Престолу Святого Петра), центрального органу Католицької Церкви. Найменша у світі незалежна держава, анклав посеред Риму в Італії.
Для християн Ватикан набув значення ще на зорі християнства у зв'язку з тим, що, згідно з переказами, саме там у 67 р. н. е. був розп'ятий св. Петро [1], [2].
Розташований на Ватиканському пагорбі (Mons Vaticanus), що отримав свою назву ще у дохристиянські часи, і на Ватиканських полях (північніше від пагорба, на якому побудовано базиліку Святого Петра, Сікстинську капелу і Ватиканські музеї).
Ватикан — це також адміністративна організація, яка допомагає йому управляти Церквою (вона також має назву Римська Курія).
Ватикан відомий своїм малярством і архітектурою, його найзнаменитіша споруда — базиліка Святого Петра, побудована на гробі першого Папи. Базиліка Святого Петра, проте, не є головним храмом. Головний храм Риму — базиліка Святого Івана на пагорбі Латеранум (Латеранському пагорбі). Саме звідси Папа керував Церквою в добу Середньовіччя.
Найвизначнішим твором мистецтва є фрески Сикстинської каплиці роботи Мікеланджело. Упродовж століть було зібрано величезну мистецьку колекцію, яка тепер експонується у Ватиканському музеї.
Іншою перлиною Ватикану є його бібліотека.
Зміст
Історія[ред. • ред. код]
В античності територія Ватикану (лат. ager vaticanus) не була заселена, оскільки в Стародавньому Римі це місце вважалося святим. У 326 році, після приходу християнства, над гіпотетичною гробницею святого Петра була споруджена базиліка Костянтина і з тих пір це місце стало заселятися.
Папська держава, утворена у VIII столітті при підтримці Карла Великого на підставі легенди про Константинів дар, проіснувала у досить великих розмірах до 1870, коли утворилася сучасна держава Італія, а Рим став її столицею. На момент найвищого розквіту на початку 16-го століття папська держава включала в себе герцогства Падую, П'яченцу, Модену, Романью, Урбіно, Сполето і Кастро, Анконську Марку та провінції Болонью, Перуджу і Орвіетано.
У 1929 відновлена після Латеранської угоди Муссоліні з папою Пієм ХІ в нинішніх розмірах. 7 червня 1929 була ратифікована угода між Італією і Святим престолом, відповідно до якої утворилася держава Ватикан і опублікована конституція цієї країни.
Сучасність[ред. • ред. код]
Зараз Ватикан — самостійна держава-місто і центр Римо-католицької церкви, резиденція її голови Папи Римського, розташована в західній частині Риму. Територія — 0,44 км². Число постійних жителів Ватикану становить приблизно 800 чоловік, 450 з яких носять духовний сан.
Офіційна мова — латинська, використовується виключно в офіційних друкованих документах Ватикану і в ході богослужінь. У дипломатичному листуванні використовується французька. Повсякденними і розмовними за частотою вживання є італійська, іспанська, англійська, німецька і французька мови. Грошова одиниця — євро. За угодою з урядом Італії від 29 грудня 2000 у обмежених масштабах Папська держава чеканить також власну монету — ватиканський євро, призначений в основному для нумізматів. Обсяг випуску ватиканських євро не повинен перевищувати одного мільйона на рік.
Форма управління — теократична монархія. Глава держави — Папа Римський. Всі жителі Ватикану після виповнення восьми років приносять присягу папі. Папі належить верховна законодавча, виконавча і судова влада.
Ватикан підтримує дипломатичні відносини з 178 державами і є постійним спостерігачем при ООН з правом голосування.
Географія[ред. • ред. код]
Ватикан, одна з європейських мікрокраїн, що розташована на Ватиканському пагорбі в західно-центральній частині Риму, на кілька сотень метрів на захід від річки Тібр. Її кордони — 3,2 кілометра, знаходиться в межах Італії. Вони позначені мурами, збудованими в давнину для захисту Папи від вторгнення ззовні. Ситуація є суперечливою у знаменитому Сквері Святого Петра (Peter's Square) перед Базилікою Петра (Peter's Basilica), де межі кордону в безпосередній близькості від еліпса, утвореного колонадою Берніні (Bernini 's colonnade), саме тут розповсюджується юрисдикція муніципальної римської поліції, на яку й була покладена охорона порядку в цій частині. Ватикан є найменшою суверенною державою у світі, площею в 0,44 кв. кілометри (44 га, 110 акрів). Число постійних жителів Ватикану становить приблизно 800 чоловік, 450 з яких носять духовний сан.
Клімат у Ватикані, так само, як і в Римі, помірний, середземноморський. Зима — м'яка, дощова, триває з вересня до середини травня; літо — спекотне, сухе, триває з травня по серпень. Відмічаються деякі місцеві особливості, здебільшого туман і роса.
У липні 2007 року Ватикан погодився стати першою вуглецево-нейтральною державою. Вони планують здійснити це шляхом заліку викидів двоокису вуглецю, завдяки створенню Лісового масиву Ватикану, який був подарований папській консисторії урядом та громадою в Угорщині[3].
Населення[ред. • ред. код]
-
Докладніше у статті Населення Ватикану
Практично все населення Ватикану — піддані Святого Престолу (підданства Ватикану не існує), що мають паспорт (даний паспорт володіє дипломатичним статусом Святого Престолу, вказує на приналежність до мешканців Апостольської Столиці (Ватикану) і видається Державним Секретаріатом) і є служителями Католицької Церкви.
Станом на 31 грудня 2005 року з 557 підданих Святого Престолу 58 — кардинали, 293 мають статус духовенства і є членами Папських представництв, 62 — інші представники духовенства, 101 — член швейцарської гвардії, а решта 43 — миряни. У 1983 році у Ватикані не зареєстровано жодного новонародженого. Трохи менше половини, 246 громадян, зберегли своє перше громадянство. Громадянство у Ватикані не успадковується і не може бути надбане в силу народження в державі. Воно може бути отримано тільки на основі служіння Святому Престолу та анулюється у разі припинення трудової діяльності у Ватикані[4].
Стаття 9 Латеранського договору 1929 року між Ватиканом та Італією свідчить, що якщо особа перестає бути громадянином Ватикану і не має громадянства якої-небудь іншої держави, їй надається італійське громадянство.
Етнічно більшість з громадян Ватикану італійці, за винятком членів швейцарської гвардії. До «денного» населення Ватикану відносяться також близько 3000 працюючих там італійців, але вони живуть за межами держави.
У 2005 році у Ватикані було зареєстровано 111 шлюбів.
Політична система[ред. • ред. код]
Ватикан — абсолютна теократична монархія, керована Святим Престолом. Сувереном Святого Престолу, в руках якого зосереджені абсолютна законодавча, виконавча і судова влада, є Папа Римський, що обирається кардиналами на довічний термін. Після смерті Папи і під час конклаву аж до інавгурації нового Папи його обов'язки виконує камерленго.
Влада[ред. • ред. код]
| Ватикан |
 Стаття з серії: |
|
|
|
Конституція Виконавча влада Законодавча влада Судова влада Вибори Див. також
|
|
Інші країни |
Головою виконавчої влади є Державний секретар.
Ватиканом керує адміністративний орган — призначувана Святим Престолом Папська Комісія, на чолі з губернатором (комісія призначається на 5-річний термін). Головним адміністративним органом Святого престолу (Практичне керівництво релігійною, політичною та господарською діяльністю) є Римська курія. Згідно з конституціями «Regimini Ecclesiae Universae» (1968 рік) і «Pastor Bonus» (1988 рік) адміністрація католицької церкви і Ватикану складається з кількох відомств. Виконанням рішень Папи і координацією діяльності Римської курії займається Державний секретаріат. Його голові — Державному секретарю — надані всі повноваження в області світського суверенітету; фактично він виконує обов'язки прем'єр-міністра. З 2006 року державний секретар — кардинал Тарчізіо Бертоне.
Вищі консультативні органи — Вселенський собор, колегія кардиналів і єпископський синод.
У складі Державного секретаріату діють, зокрема, секції з загальних питань (внутрішніх справах) та у зв'язках з державами (закордонних справ).
Інші органи католицької церкви і Ватикану: дев'ять конгрегацій, або дикастерій (міністерств), 11 папських комісій; бюро; Апостольська бібліотека та інші установи. Юридичні інстанції — Вищий церковний суд, Вищий трибунал Апостольського суду і місцевий трибунал. Порядок підтримує папська гвардія, що складається зі швейцарських гвардійців.
Економіка[ред. • ред. код]
Ватикан має некомерційну планову економіку. Джерела доходів — в першу чергу пожертвування католиків усього світу. Прибуток в 2003 році склав 252 мільйона доларів США, витрати — 264. Крім того, великі доходи приносить туризм (продаж поштових марок, ватиканських монет євро, сувенірів, плата за відвідування музеїв). Велику частину робочої сили (обслуговуючий персонал музеїв, садівники, двірники і так далі) становлять громадяни Італії.
Ватиканський євро[ред. • ред. код]
Ватикан входить до єврозони з 1999 року. Як будь-яка інша держава, що офіційно входить до єврозони, Ватикан має власний дизайн аверсу монет: на ньому зображується портрет правлячого (на момент карбування) Папи Римського (з 2006 року — з Бенедиктом XVI).
Збройні сили[ред. • ред. код]
До 1970 року існувало 4 види збройних сил:
У 1970 році папа Павло VI реформував збройні сили, ліквідувавши 3 перші види військ і залишивши для охорони держави Швейцарську гвардію, засновану в 1506 році. У 2002 році Іоанн Павло II відновив жандармерію.
Швейцарська гвардія підпорядковується безпосередньо Святому Престолу.
Транспорт і комунікації[ред. • ред. код]
У Ватикані немає аеропортів. Є один вертолітний майданчик — Ватиканський геліпорт і 852-метрова залізниця, що з'єднує залізничну станцію біля собору святого Петра з основною італійської мережею.
Ватикан має також власний домен, телевізійний центр CTV, який займається підготовкою телепрограм, але сам безпосереднього мовлення не веде[5]. З 1931 року веде мовлення Радіо Ватикану[6].
З 2002 року в Дирекцію телекомунікацій Міста-Держави Ватикан входить телефонна служба, яка керує ватиканськими телекомунікаціями, у тому числі голосовим провідним зв'язком та мережею передачі даних. 18 травня 2010 Ватикан підписав договір з італійським підрозділом міжнародного оператора стільникового зв'язку Vodafone. Власних операторів стільникового зв'язку у Ватикану немає.
У Ватикані видається щоденна газета L'Osservatore Romano, офіційний бюлетень Святого Престолу Acta Apostolicae Sedis, і статистичний щорічник Annuario Pontificio. 29 червня 2011 у Ватикані був запущений власний інформаційний інтернет-портал[7].
Крім того, Ватикан має декілька радіопередавачів, резервну електростанцію, пошту, банк (відоміший під назвою «Інститут релігійних справ»).
З 2008 року ведеться будівництво сонячної електростанції проектною потужністю 100 мегават[8].
Міжнародні відносини[ред. • ред. код]
Статус Ватикану в міжнародному праві — Допоміжна суверенна територія Святого Престолу, резиденція вищого духовного керівництва римсько-католицької церкви. Суверенітет Ватикану не є самостійним (національним), а випливає з суверенітету Святого престолу. Іншими словами, його джерело - не населення Ватикану, а саме папський престол. Кафедра Римських єпископів визнається суверенним суб'єктом міжнародного права з ранньосередньовічних часів.
Дипломатичні відносини Ватикану і Святого Престолу знаходяться у віданні Секції відносин з державами Державного секретаріату. Секцію очолює Секретар з відносин з державами в сані архієпископа — нині Домініке Мамберті (Dominique Mamberti), титулярний архієпископ Сагони.
Дипломатичні місії іноземних держав акредитуються при Святому Престолі, а не при місті-державі Ватикан. Іноземні посольства і представництва, акредитовані при Святому Престолі, зважаючи на малу територію Ватикану, розміщені в Римі (включаючи і посольство Італії, яке, таким чином, знаходиться в її власній столиці).
Святий Престол підтримує дипломатичні відносини з 174 країнами світу, у тому числі з ЄС і з Організацією визволення Палестини і є членом 15 організацій, у тому числі ВООЗ, СОТ, ЮНЕСКО, ОБСЄ та ФАО.
Святий Престол — найстаріший (1942 рік) дипломатичний союзник Китайської Республіки і нині є єдиним суверенним суб'єктом міжнародного права в Європі, що формально визнає Китайську Республіку.
У 2007 році Святим Престолом були встановлені дипломатичні відносини з Саудівською Аравією.
Святий Престол (не Ватикан) є постійним спостерігачем при ООН з 1964 року[9], співпрацюючи з організацією з 1957 року. У липні 2004 року права місії Святого Престолу при ООН були розширені. Крім того, з серпня 2008 року Ватикан почав співпрацю з Інтерполом на постійній основі[10][11].
У 1971 році Святий Престол заявив про своє рішення дотримуватися Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, щоб «надати моральну підтримку принципам, які служать основою самого Договору».
Див. також[ред. • ред. код]
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Christfried Böttrich: Petrus. Fischer, Fels und Funktionär. Evangelische Verlagsanstalt, Leipzig 2001, ст. 2281, ISBN 3-374-01849-1(нім.)
- ↑ Євсевій Кесарійський, Церковна історія, Книга 2, Розділ 25, ряд.5-8. рос.
- ↑ [1] «The Vatican to go carbon neutral» United Press International. July 13th, 2007. http://www.physorg.com/news103554442.html. Retrieved September 12, 2009.
- ↑ (рос.)В Ватикане зарегистрированы 557 граждан
- ↑ (італ.)Сайт Ватиканського телецентру
- ↑ (рос.)Cnews: «Радио Ватикан» отмечает в этом месяце 80 лет
- ↑ (італ.)Інформаційний інтернет-портал Ватикану
- ↑ (англ.)Pope Pursues Heavenly Power With Plant Harnessing Sun
- ↑ (рос.)Lenta.ru: В мире: Ватикан получил статус наблюдателя ООН без права голоса
- ↑ (англ.)List of Member States
- ↑ (англ.) http://www.interpol.int/Public/Icpo/Members/dates.pdf
Література[ред. • ред. код]
- Fabrizio Rossi: Der Vatikan. Politik und Organisation. Beck, München 2004, ISBN 3-406-51483-9
- Thomas J. Reese: Im Innern des Vatikan. Politik und Organisation der katholischen Kirche. Fischer, Frankfurt a. M. 2000, ISBN 3-10-062921-3
- Niccolo Del Re (Hrsg.)/dt. Bearbeitung: Elmar Bordfeld: Vatikanlexikon. Pattloch, Augsburg 1998, ISBN 3-629-00815-1
- Werner Kaltefleiter und Hanspeter Oschwald: Spione im Vatikan. Die Päpste im Visier der Geheimdienste. Pattloch, Augsburg 2006, ISBN 3-629-02126-3 (alle wesentlichen Geheimdienstaktivitäten und deren Folgen zwischen 1939 bis heute)
- Alexander Smoltczyk: Vatikanistan: Eine Entdeckungsreise durch den kleinsten Staat der Welt. Heyne, München 2008, ISBN 978-3-453-15434-6
- N. CCCLXXXIV — Legge sul governo dello Stato della Città del Vaticano. 16 luglio 2002
- - Claudio Cerasa. «Ecco come nacque la bandiera dello Stato del Vaticano».
- F. Clementi, Città del Vaticano, Bologna, Il Mulino, 2009 ISBN 978-88-15-13151-5
- Piers Marchant, Come diventare Papa, Casale Monferrato, Edizioni Piemme S.p.A., 2007. ISBN 978-88-384-8652-4
- Maurizio Panconesi, Le ferrovie di Pio IX. Nascita, sviluppo e tramonto delle strade ferrate dello Stato pontificio (1846—1870), Calosci, 2005. ISBN 978-88-7785-206-9
- Enzo Romeo Come funziona il Vaticano. Tutto quello che vorreste sapere, Milano, Àncora, 2008. ISBN 978-88-514-0560-1
- Governatorato dello Stato della Città del Vaticano, Barbara Jatta (a cura di) 1929—2009. Ottanta anni dello Stato della Città del Vaticano, Città del Vaticano, Biblioteca Apostolica Vaticana, 2009. ISBN 978-88-210-0856-6.
Посилання[ред. • ред. код]
- Офіційний сайт держави Ватикан
- Ватикан / Країни світу
- У коридорах теократії
- History of Vatican City: Primary Documents
- Agreement Between the Italian Republic and the Holy See, 18 Feb. 1984
- Map of Vatican City
- Piazza San Pietro in Vaticano Virtual Tour with map and compass effect by Tolomeus
- The Vatican as a Free Society by Carlo Lottieri
- The Pope's Walls
- Vatican Museums Online
- Walls of Rome
- World Heritage Site
- Vatican City Live Webcam
- Daily Time Lapse Movies of the St. Peter Square Webcam in Vatican City
|
|||||||||||||||||||||||
|
|||||||||||||
|
||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
||||||||||
|
|||||||||||
|
||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
_crowned.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
