| Аль-Андалус (711 - 1492)з Вікіпедії | Прочитати оригінал статті |
Аль-А́ндалу́с (араб. الأندلس) — територія на Іберійському півострові, яка з 711 до 1492 року контролювалася мусульманами.
Ця назва вимовляється Аль-А́ндалус у класичній арабській мові та вимовлялася Аль-Андалу́с іберійськими арабами. Іншими мовами назва пишеться таким чином: кат. Al-Àndalus, Àndalus, Al-Andalus, тур. Endülüs.
Інколи назва Аль-Андалус вживається на позначення всіх держав регіону, незалежно від їхньої релігійно-політичної належності. Етимологічно не цілком надійно пов'язується з назвою народу вандалів, які колись мешкали на цій території. Від слова «Аль-Андалус» походить назва іспанського регіону Андалусії (Андалузії).
Після вторгнення арабів та берберів на Іберійський півострів і падіння королівства вестготів, Аль-Андалус став частиною Омейядського халіфату, потім утворив самостійну державу — спочатку емірат, потім халіфат з центром у Кордові. У 1031 році халіфат розпався на кілька дрібних держав — тайфів.
З посиленням християнських королівств на півночі півострова назва Аль-Андалус щораз дедалі застосовується до території, контрольованої мусульманами, яка постійно зменшується.
Взяття Гранади військами католицьких королів 1492 року стало кінцем історії останньої ісламської держави на півострові.
