Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови
Прапор Герб
Девіз: "Leo Terram Propriam Protegat"  (Latin) "Let the Lion protect his own land" or "May the Lion protect his own land"
Гімн: "God Save the Queen"
Столиця	Грютвікен (Кінг-Едвард-Пойнт)
Офіційні мови	англійська
Державний устрій	Британська заморська територія
- глава держави	Єлизавета II (королева Великобританії)
- губернатор Південної Джорджії та Південних Сандвічевих островів	Найджел Хейвуд
Площа
- Загалом	3 903 км²
Населення
- оцінка 2006 р.	~20 (n/a)
- Густота	0,005/км² (n/a)
Валюта	Фунт стерлінгів (GBP)
Часовий пояс	(UTC-2)
Домен інтернету	.gs

Південна Георгія та Південні Сандвічеві острови — карта

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:South Georgia and the South Sandwich Islands

Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови — британська закордонна територія на півдні Атлантичного океану. Далекі і негостинні острови, складаються з острова Південна Джорджія; (завдовжки 170 км і завширшки 29 км) що є найбільшим островом території і групи більш маленьких островів, відомих як Південні Сандвічеві острови.

Тубільного населення на островах немає, і зараз все населення - Британський урядовий офіцер, заступник поштмейстера, науковці і службовці Британського Антарктичного загону на Пташиному острові і в столиці, Кінг Едуард Поінт, і службовці музею в сусідньому Грютвікені.

Велика Британія заявила про суверенітет над Південною Джорджію у 1775, і над Південними Сандвічевими островами у 1908. Територія Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови була сформована в 1985; до цього управлялося як частина Фолклендських островів. Аргентина висловила претензії на Південну Джорджію у 1927, і на Південні Сандвічеві острови у 1938. Аргентина тримала морську станцію, Корбета Уругвай, у Порт Фарадей на острові Туле на Південних Сандвічевих островах з 1976, до 1982, коли її існування припинив Британський флот. Аргентинська заява про суверінетет над Південною Джорджією призвела до Фолклендської війни у 1982 , під час якої британська армія зайняла острів. У 2007 році було навіть випущено пам'ятну монету 2 фунти, приурочену до 25-річчя "звільнення" островів.

Історія[ред. • ред. код]

Південна Джорджія[ред. • ред. код]

Острів Південна Джорджія у 1675 відкрив Ентоні де ла Роше. На деяких ранніх картах, острів має назву острів Роше на інших острів Пепіс. Його опис дало комерційне іспанське судно Леон під ім'ям Сен-Мало 28 червня або 29 червня 1756,^[1] і в 1775 капітан Джеймс Кук, перший хто зійшов на берег, картографував острів і назвав його "островом Джорджія" на честь Джорджа III --короля Великої Британії. Британські претензії на Південну Джорджію були вперше висловлені у 1843.

У 1882 німецька експедиція що спостерігала за рухом Венери, була розташована у Королівській бухті на південно-східній стороні острова.

В 19-му і в наступному 20-му сторіччі Південна Джорджія була базою мисливців на тюленів та китобоїв поки полювання на китів було закінчено в 1960-х. Перше постійне поселення китобоїв було засновано у Грютвікені в 1904 норвежцем Карлом Антоном Ларсеном під проводом Аргентинської рибальської компанії .^[2][3], станція діяла до 1965.

Бази китобоїв діяли за договорами оренди, що надавалися британським губернатором Фолклендських Островів. Усі сім китобійних станцій розташовані на північному узбережжі починаючи із заходу:

• принца Олава Гарбора (з 1911 корабельна база, наземна база 1916–1934)
• Лейз Гарбор (1909–1965)
• Стромнесс (з 1907 корабельна база, наземна база 1912–1931, відновлення 1960/1961)
• Гусвік (з 1907 корабельна база, наземна база 1910–1960, не діяла 1930–1945)
• Грітвікен (1904–1965)
• Годтгул (1908–1929, здебільшого корабельна база)
• Океан Гарбор (1909–1920)

Із кінцем китобійної промисловості, станції було покинуто. Лишилось декілька збережених будівель як наприклад музей і церква в Грютвікені, інші ж напівзруйновані.

Церква в Грютвікені

Острів Джемса Кука на мапі(1777, South-Up)

Центральна частина Південної Джорджії

Південні Сандвічеві острови[ред. • ред. код]

П'ять південних островів архіпелагу Південні Сандвічеві острови відкрив Джеймс Кук у 1775; три північних острови відкрив Беллінсгаузен у 1819.Острови були названі Куком на честь графа Джона Монтег'ю 4-го графа Сандвічевого 1-й лорда Адміралтейства. Слово південний було додане пізніше, щоб відрізняти їх від Сандвічевих островів, зараз відомих, як Гаваї.

Велика Британія анексувала Південні Сандвічеві острови у 1908, об'єднав їх з іншою Антарктичною британською територією — з Фолклендськими островами.

Аргентина претендує на Південні Сандвічеві острови з 1938, і вимагала від Великої Британії залишити острови кілька разів: 25 січня 1955 — влітку 1956 Аргентина засновує літню станцію Теніенте Есквівел в бухті Фергюсон на південно-східному узбережжі острова Тулія. З 1976 до 1982, Аргентина тримала військово-морську базу Уругвай Корбета, в Порт Фарадей, на південно-східному узбережжі того ж острова. Британці виявили аргентинську присутність в 1978 і зробили декілька спроб дипломатичними засобами вирішити це питання, але результатів мирні переговори не дали, що й викликало Фолклендську війну. 20 червня 1982 базу було демонтовано.

Географія[ред. • ред. код]

Більшість островів, здіймаються круто з моря, нерівні і гористі. На височинах острови постійно покриті льодом і снігом.

Архіпелаг Південна Джорджія[ред. • ред. код]

Архіпелаг Південна Джорджія лежить в 1 390 км на південний схід від Фолклендських островів, між 54-55°Півд. широти і 36-38° зах. довготи. Архіпелаг охоплює крім острова Південна Джорджія,ще декілька окресних островків, загальною площею 3,756 км²

Острів Південна Джорджія, також має назву Пепіс острів або за іспанською Сан Педро має координати 54°15′ пд. ш. 36°45′ зх. д. / 54.250° пд. ш. 36.750° зх. д. / -54.250; -36.750Координати: 54°15′ пд. ш. 36°45′ зх. д. / 54.250° пд. ш. 36.750° зх. д. / -54.250; -36.750 та загальну площу 3,528 км². Гористий острів з не родючими ґрунтами. Одинадцять піків має висоту понад 2 000 м високо, на схилах є льодовики. Найбільший з льодовиків льодовик Фортуна.Найвища гора Маунт-Пейджет на хребті Аллардіс висотою 2,934 м.

Геологічно, острів складається з гнейсів і глинистих сланців, без сліду скам'янілостей.Можливо острів як і Фолклендські острови є продовженням гірської системи Анд.

Маленькі острови біля узбережжя острова Південна Джорджія:

• Анненків острів
• Пташиний острів
• Острів Купера
• Гресс острів
• Пікергілл острови
• Веллкам острови
• Вілліаса острови
• Трініті острів

Є декілька скель біля острова Південна Джорджія

• Шаг Рок 185 км на північний захід від Південної Джорджії
• Блек Рок 169 км на північний схід від Південної Джорджії
• Клерк Рок 56 км на південний схід від Південної Джорджії

Південні Сандвічеві острови[ред. • ред. код]

Фотографія острова Монтег'ю з космоса

Південні Сандвічеві острови (Іспанське ім'я: Islas Sandwich del Sur)— 11 вулканічних островів з діючими вулканами. Вони утворюють островну дугу з півночі на південь 56°18—59°27S, 26°23—28°08W, за 450 км на південний схід від Південної Джорджії.

На північний захід від Заводського острова є діючий підводний вулкан.

Наступна таблиця подає список Південних Сандвічевих островів з півночі на південь:

Географія[ред. • ред. код]

Постійно холодне море підтримує холодний морський клімат на островах, і тому погода - не постійна і жорстка.Типові щоденні максимальні температури в Південній Джорджії на рівні моря - близько 0 °C взимку (серпень) і 7.5 °C влітку (січень). Зимові мінімальні температури - зазвичай близько −5 °C і рідко падають нижче за −10 °C . Кількість річних опадів в Південній Джорджії становить близько 1500 мм, зазвичай це дощ зі снігом або сніг, який можливий в будь-якому місяці. Усередині острова, снігова лінія влітку знаходиться на висоті близько 300 м.

Західні вітри дмуть весь рік. Завдяки цьому на східній (підвітряній) стороні Південної Джорджії набагато кращий клімат, ніж на західній. Погодні умови загалом роблять острови важкими для наближення суден, хоча північне узбережжя Південної Джорджії має декілька великих бухт, які забезпечують добре швартування. Під дією вітру (фену) східний край гір висушується і підігрівається, що створює дещо приємніші умови, температура влітку підіймається часом вище 20 °C.

Моря, що оточують південну Джорджію, холодні цілий рік через близькість Антарктичної циркумполярної течії. Море зазвичай залишається вільним від пакового льоду взимку, хоча тонкий лід можливий у бухтах.^[4] Температура моря падає до 0 °C наприкінці серпня і підвищуються до близько 4 °C тільки напочатку квітня.

Південні Сандвічеві острови - набагато холодніші, ніж Південна Джорджія, так як вони далі на південь і більше відчувають холодний подих Антарктиди. Їх оточує морська крига з середини травня до кінця листопада (навіть довше на півдні).^[5]

Примітки[ред. • ред. код]

Джерела[ред. • ред. код]

• South Georgia government website
• Live picture from the South Georgia webcam
• South Georgia Heritage Trust
• Operation Paraquat
• Argentine invasion of South Georgia
• South Georgia Wiki* George Forster, A Voyage Round the World in His Britannic Majesty's Sloop Resolution Commanded by Capt. James Cook, during the Years 1772, 3, 4 and 5 (2 vols.) , London, 1777.
• R.K. Headland, The Island of South Georgia, Cambridge University Press, 1984.

Це незавершена стаття з географії Великої Британії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

п о р Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії Країни Англія · Північна Ірландія · Уельс · Шотландія Коронні володіння Гернсі · Джерсі · Острів Мен Заморські території Акротирі і Декелія · Ангілья · Бермуди · Британська антарктична територія · Британська територія в Індійському океані · Британські Віргінські острови · Гібралтар · Кайманові острови · Монтсеррат · Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья · Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови · Піткерн · Теркс і Кайкос · Фолклендські острови¹ ¹ спірні території з Аргентиною

п о р Заморські території Британської імперії Умовні позначення: залежні території нинішньої Великої Британії виділені напівжирним шрифтом, члени Співдружності націй — курсивом, королівства Співдружності підкреслені. Втрачені до початку періоду деколонізації (1947) території виділені темно-зеленим кольором.   Європа і Середземномор'я     з 1066 Гернсі¹,² з 1066 Джерсі¹,² 1171—1541 Лордство Ірландія з 1346 Острів Мен¹ 1541—1801 Ірландія в унії 1708—1757 Менорка з 1713 Гібралтар 1763—1782 Менорка 1794—1796 Корсика 1798—1802 Менорка 1800—1964 Мальта³ 1801—1922 Велика Британія та Ірландія 1807—1890 Гельґоланд 1809—1864 Іонічні острови 1878—1960 Кіпр 1921—1922 Південна Ірландія 1921—1937 Ірландська Вільна держава (сьогодні Ірландія)4 з 1921 Північна Ірландія 1945—1949 Окупаційна зона в Німеччині 1945—1949 Окупаційна зона в Австрії з 1960 Акротирі і Декелія ¹ Коронні володіння британської монархії, що не входять до Великої Британії. ² В 1940—1945 під окупацією Третього Рейха. ³ Пізніше вийшла з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. 4 У 1949 вийшла зі Співдружності.   Північна Америка     1583—1907 Ньюфаундленд 1607—1776 Віргінія з 1619 Бермудські острови 1620—1691 Плімутська колонія 1622—1691 Мен 1629—1691 Колонія Массачусетс-Бей 1632—1776 Меріленд 1635—1644 Сейбрук 1636—1776 Коннектикут 1636—1776 Род-Айленд 1638—1665 Нью-Гейвен 1663—1712 Кароліна 1664—1783 Нью-Йорк 1665—1686 Нью-Джерсі 1670—1870 Земля Руперта 1674—1702 Східна Джерсі 1674—1702 Західна Джерсі 1680—1686 Нью-Гемпшир 1681—1783 Пенсильванія 1686—1689 Нова Англія 1689—1783 Нью-Гемпшир 1691—1780 Массачусетс 1701—1776 Делавер 1702—1776 Нью-Джерсі 1712—1776 Північна Кароліна 1712—1776 Південна Кароліна 1713—1867 Нова Шотландія 1732—1776 Джорджія 1759—1867 Нью-Брансвік 1763—1873 Острів Принца Едварда 1763—1791 Квебек 1763—1783 Східна Флорида 1763—1783 Західна Флорида 1776 Тринадцять колоній 1791—1841 Верхня Канада 1791—1841 Нижня Канада 1815—1858 Округ Нова Каледонія 1818—1846 Колумбія/Орегон¹ 1841—1867 Провінція Канада 1849—1866 Ванкувер 1853—1863 О-ви Королеви Шарлотти 1858—1866 Британська Колумбія 1859—1870 Північно-Західна територія 1862—1863 Територія Стікін 1866—1871 Ванкувер і Брит. Колумбія 1867—1931 Канадська конфедерація² 1907—1949 Домініон Ньюфаундленд ¹ Спільне володіння з США. ² Після 1931 — домініон Канада.   Латинська Америка, острови Карибського басейну та Південної Атлантики     1605—1979 Сент-Люсія 1623—1883 Сент-Кіттс 1624—1966 Барбадос 1625—1650 Острів Святого хреста 1627—1779 Сент-Вінсент 1627—1816 Підвітряні острови 1628—1883 Невіс 1632—1782 Монтсеррат 1632—1860 Антигуа 1643—1860 Острови Бей з 1650 Ангілья 1651—1667 Суринам¹ 1655—1859 Москітовий берег 1655—1962 Ямайка з 1658 Острів Святої Єлени² з 1666 Британські Віргінські острови 1666—1860 Барбуда з 1670 Кайманові острови 1650—1973 Багамські острови 1630—1641 Острів Провіденс 1670—1689 Острови Сент-Андрес і Провіденсія 1762—1779 Гренада 1763—1778 Домініка 1763—1888 Тобаго 1775—1908 Південна Джорджія з 1783 Монтсеррат 1783—1974 Гренада 1783—1979 Сент-Вінсент і Гренадини 1783—1978 Домініка з 1783 Теркс і Кейкос 1797—1888 Тринідад з 1815 Острів Вознесіння² з 1816 Тристан-да-Кунья² 1814—1966 Брит. Гвіана (Гаяна)³ 1833—1958 Навітряні острови 1833—1958 Підвітряні острови з 1833 Фолклендські острови4 1860—1981 Антигуа і Барбуда 1862—1981 Британський Гондурас (Беліз) 1882—1983 Сент-Кіттс і Невіс 1888—1962 Тринідад і Тобаго з 1908 Південна Джорджія та Південні Сандвічеві острови4 1958—1962 Федерація Вест-Індії ¹ Крім того перебував під окупацією Великої Британії в 1795—1802 та в 1802—1815. ² Входить до складу залежної території Острови Святої Єлени, Вознесіння і Тристан-да-Кунья. ³ З 1970 перестала бути королівством Співдружності, зберігши членство в ньому. 4 Знаходилися під окупацією Аргентини в 1982; приналежність оскаржується нею з 1816.   Африка     1661—1702 Острів Джеймс 1765—1816 Сенегамбія 1787—1961 Сьєрра-Леоне¹ 1794—1976 Сейшельські острови 1795—1803 Капська колонія 1806—1910 Капська колонія 1807—1814 Мадейра 1810—1968 Маврикій¹ 1810—1965 Чагос 1816—1965 Гамбія² 1834—1839 Сокотра 1843—1910 Наталь 1861—1906 Колонія Лагос 1868—1966 Басутоленд (Лесото) 1867—1957 Золотий берег (Гана)¹ 1877—1881 Республіка Трансвааль 1878—1910 Волфіш-Бей 1881—1900 Протекторат Ойл-Ріверс 1882—1922 Султанат Єгипет 1884—1960 Британський Сомаліленд 1885—1895 Колонія Бечуаналенд 1885—1966 Протекторат Бечуаналенд (Ботсвана) 1887—1897 Зулуленд 1889—1924 Баротселанд 1890—1962 Уганда¹ 1890—1963 Занзібар 1890—1895 Вітуленд 1891—1907 Британська Центральна Африка 1895—1920 Британська Східна Африка 1899—1956 Англо-Єгипетський Судан 1900—1914 Північна Нігерія 1900—1914 Південна Нігерія 1900—1910 Колонія Оранжевої Річки 1900—1910 Трансвааль 1902—1968 Свазіленд 1907—1964 Ньясаленд (Малаві)¹ 1910—1931 Південно-Африканський Союз¹ 1914—1960 Нігерія¹ 1915—1931 Південно-Західна Африка³ 1916—1956 Британський Тоголенд³ 1922—1961 Британський Камерун³ 1920—1963 Кенія¹ 1922—1961 Танганьїка³ 1923—1965 Південна Родезія 1924—1964 Північна Родезія (Замбія) 1953—1963 Федерація Родезії та Ньясаленду з 1965 Британська територія в Індійському океані 1979—1980 Південна Родезія (Зімбабве)4 ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² З 1970 перестала бути королівством Співдружності, в 2013 вийшла із Співдружності. ³ По мандату Лігі Наций. 4 В 2003 вийшла із Співдружності.   Азія     1640—1858 Мадрасське президентство 1685—1824 Бенкулєн 1687—1858 Бомбейське президентство 1690—1858 Бенгальське президентство 1702—1705 Пуло-Кондор 1721—1949 Туземні князівства Індії 1762—1764 Маніла і Кавіте 1786—1826 Пенанг 1789—1796 Великий Андаман 1796—1948 Цейлон (Шрі-Ланка)¹ 1812—1814 Бангка 1812—1824 Біллітон 1819—1826 Сінгапур 1820—1971 Договірний Оман (ОАЕ) 1820—1971 Бахрейн 1824—1948 Бірма² 1826—1946 Стрейтс-Сетлментс² 1839—1963 Колонія Аден 1839—1842 Афганістан (окупація) 1841—1997 Гонконг² 1841—1946 Королівство Саравак² 1848—1890 Лабуан 1858—1947 Британська Індія (Індія¹, Пакистан¹, М'янма, Бангладеш) 1858—1872 Андаманські і Нікобарські острови² 1861—1947 Сіккім 1873—1896 Негері-Сембілан 1874—1896 Селангор 1874—1896 Перак 1879—1919 Афганістан (протекторат) 1881—1946 Протекторат Північний Борнео² 1887—1896 Паханг 1886—1963 Протекторат Аден 1887—1965 Мальдівські острови 1888—1984 Бруней² 1891—1971 Маскат і Оман (Оман) 1895—1946 Федеровані малайські держави² 1898—1930 Вейхай 1899—1961 Кувейт 1904—1948 Джохор 1910—1949 Бутан 1909—1946 Нефедеровані малайські держави³ 1916—1971 Катар 1920—1932 Месопотамія4 1920—1948 Палестина4 1921—1946 Трансйорданія4 1946—1963 Колонія Північний Борнео 1946—1963 Колонія Саравак 1946—1963 Сінгапур 1946—1948 Малайський Союз 1947—1950 Індійський Союз 1948—1972 Домініон Цейлон 1948—1957 Малайська Федерація (Малайзія) 1962—1967 Федерація Південної Аравії 1963—1967 Протекторат Південної Аравії ¹ Пізніше вийшла/вийшов з числа королівств Співдружності, зберігши членство в ньому. ² В 1941—1945 під окупацією Японської імперії. ³ В 1942—1945 в складі Таїланду. 4 По мандату Ліги Націй.   Австралія, Океанія і Антарктика     1788—1901 Новий Південний Уельс 1788—1901 Острів Норфолк 1803—1901 Земля Ван-Дімена / Тасманія 1807—1863 Острови Окленд 1824—1980 Нові Гебриди¹ (Вануату) 1826—1901 Західна Австралія 1829—1832 Колонія Суон-Рівер 1836—1901 Південна Австралія з 1838 Піткерн 1839—1907 Колонія Нова Зеландія 1841—1933 Земля Вікторії 1851—1901 Колонія Вікторія 1857—1955 Кокосові острови 1859—1901 Квінсленд 1874—1970 Фіджі² 1877—1976 Британські Західно-Тихоокеанські Території 1878—1931 Острови Ашмор і Картьє 1884—1902 Британська Нова Гвінея³ (Папуа Нова Гвінея) 1888—1893 Раротонга 1888—1958 Острів Різдва² 1889—1926 Токелау 1892—1976 Острови Гілберта і Елліс³ (Кірібаті і Тувалу) 1893—1901 Федерація островів Кука 1893—1978 Британські Соломонові острови³ (Соломонові острови) 1900—1970 Тонга 1900—1901 Савідж 1901—1942 Австралійський Союз 1907—1953 Домініон Нова Зеландія 1908—1962 Південні Шетландські острови5 1908—1962 Південні Оркнейські острови5 1908—1962 Земля Ґреяма5 1909—1931 Острови Ашмор і Картьє 1910—1947 Острів Херд і острови Макдональд 1923 Залежна територія Росса 1923—1968 Науру3,6 1930—1933 Земля Ендербі 1939—1979 О-ви Кантон і Ендербері³ з 1962 Британська антарктична територія5 ¹ Спільне володіння з Францією з 1906. ² C 1987 перестали бути королівством Співдружності, в 2006 виключені із Співдружності. ³ В 1942—1945 під окупацією Японської імперії. 4 Спільне володіння з США. 5 З 1961 територіальні претензії заморожені згідно Договору про Антарктику. 6 Под управлінням Великої Британії, Австралії та Нової Зеландії по мандату Ліги Націй. У списки не включені території, що були окуповані Британською імперією в ході Другої світової війни.