1 Рубль СРСР (1922 - 1991) Нікель/Мідь

Документ без назви

1983 рік, Росія (СРСР). Проба мідно-нікелевий рубль Монета "Карл Маркс".

Рік монетного двору: 1983

Довідка: КМ-191.1. Номінал: 1 рубль - Сторіччя смерті Карла Маркса

Матеріал: мідь-нікель

Діаметр: 31 мм

Вага: 12,8 г

Радянський Союз, офіційна назва — Союз Радянських Соціалістичних Республік (СРСР), був трансконтинентальною країною, яка охоплювала більшу частину Євразії з 1922 по 1991 рік. Країна була державою-спадкоємицею Російської імперії; номінально це було федеративне об’єднання п’ятнадцяти національних республік, найбільшою та найнаселенішою з яких була Російська РФСР, але на практиці як уряд, так і економіка були високоцентралізованими до останніх років існування. Як однопартійна держава, керована Комуністичною партією Радянського Союзу, вона була флагманською комуністичною державою.

Коріння країни сягає Жовтневої революції 1917 року, під час якої більшовики повалили російський Тимчасовий уряд, сформований на початку того ж року після Лютневої революції та зречення царя Миколи II, що означало кінець Російської імперії. Новий уряд на чолі з Володимиром Леніним створив Російську радянську республіку, першу в світі конституційно гарантовану соціалістичну державу. Тривала внутрішня напруга переросла в жорстоку громадянську війну в Росії. У міру того, як війна розгорталася на користь більшовиків, РРФСР почала включати землі, завойовані під час війни, до номінально незалежних держав, які були об’єднані в Радянський Союз у грудні 1922 року. Після смерті Леніна в 1924 році до влади прийшов Йосип Сталін. Сталін започаткував період швидкої індустріалізації та примусової колективізації, що призвело до значного економічного зростання, але також сприяло голоду в 1930–1933 роках, який убив мільйони людей. Система примусових трудових таборів ГУЛАГу також була розширена в цей період. Сталін провів Велику Чистку, щоб усунути своїх справжніх і уявних опонентів. Після початку Другої світової війни Німеччина напала на Радянський Союз. Загальна кількість радянських цивільних і військових втрат — за оцінками, близько 20 мільйонів осіб — становила більшість втрат союзних сил. Після Другої світової війни територія, окупована Червоною армією, утворила різні радянські держави-сателіти. У післявоєнний період до 1960-х років Радянський Союз пережив швидкий економічний розвиток і досяг важливих перших місць у космічній гонці.

На початку холодної війни Східний блок Радянського Союзу протистояв Західному блоку Сполучених Штатів, причому останнє угруповання стало в основному об’єднаним у 1949 році під НАТО, а перше угруповання стало в основному об’єднаним у 1955 році під Варшавським договором. Прямого військового протистояння між двома організаціями не було; натомість конфлікт вевся на ідеологічній основі та через проксі-війни. І НАТО, і Варшавський договір призвели до розширення військових сил та їх інтеграції у відповідні блоки. Найбільшою військовою операцією Варшавського договору було вторгнення Варшавського договору в Чехословаччину, її власну державу-члена, у серпні 1968 року (за участю всіх держав Договору, крім Албанії та Румунії), що частково призвело до того, що Албанія вийшла з Договору менше ніж через місяць. Після смерті Сталіна в 1953 році настав період, відомий як десталінізація під керівництвом Микити Хрущова. Радянський Союз на початку лідирував у космічній гонці, створивши перший штучний супутник, перший політ людини в космос і перший зонд, який приземлився на іншій планеті (Венера).

У 1970-х роках відбулася коротка розрядка у відносинах Радянського Союзу зі Сполученими Штатами, але напруга знову виникла після радянського вторгнення в Афганістан у 1979 році. У середині 1980-х років останній радянський лідер Михайло Горбачов намагався реформувати країни через його політику гласності та перебудови. У 1989 році, на завершальному етапі холодної війни, різні країни Варшавського договору повалили свої марксистсько-ленінські режими, що супроводжувалося спалахом потужних націоналістичних і сепаратистських рухів по всьому Радянському Союзу. У 1991 році Горбачов ініціював національний референдум, який бойкотували радянські республіки Литва, Латвія, Естонія, Вірменія, Грузія та Молдова, у результаті якого більшість громадян проголосували за збереження країни як оновленої федерації. У серпні 1991 року жорсткі члени Комуністичної партії влаштували державний переворот проти Горбачова; спроба провалилася, оскільки Борис Єльцин зіграв значну роль у придушенні заворушень, а Комуністичну партію згодом було заборонено. Російська Федерація стала правонаступницею Радянського Союзу, тоді як усі інші республіки вийшли після розпаду СРСР як повністю незалежні пострадянські держави.

Радянський Союз створив багато значних соціальних і технологічних досягнень та інновацій. Вона мала другу за величиною економіку у світі, а радянські Збройні Сили складалися з найбільшої чисельної армії у світі. Держава, включена до ДНЯЗ, мала найбільший у світі арсенал ядерної зброї. Вона була одним із засновників Організації Об’єднаних Націй, а також одним із п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН. До розпаду країна зберегла свій статус однієї з двох світових наддержав завдяки гегемонії у Східній Європі, військовій та економічній силі та науковим дослідженням.