Золота марка, або «золота марка» німецькою мовою, була офіційною валютою Німецької імперії від її створення в 1873 році до її розпаду в 1918 році. Ось деякі ключові моменти про золоту марку:
Вступ: Золота марка була введена в рамках німецької монетної реформи 1871-1873 років, яка мала на меті стандартизувати валютну систему в нещодавно об’єднаній Німецькій імперії. Він замінив набір різних валют, які використовувалися в різних німецьких державах до об’єднання.
Золотий стандарт: Золота марка спочатку була прив’язана до золотого стандарту, тобто її вартість була безпосередньо пов’язана з певною кількістю золота. Зокрема, одна золота марка була еквівалентна 0,358423 грамам чистого золота.
Номінали: золота марка була поділена на 100 менших одиниць, які називалися «пфеніги» або «пфеніги». Існували різні номінали золотих монет, включаючи монети в 5, 10 і 20 марок, причому монета в 20 марок була найпоширенішою і широко поширеною.
Дизайн: монети із золотими марками мали різний дизайн залежно від органу, що їх випустив, і періоду часу. На лицьовій стороні зазвичай містився портрет правлячого монарха, наприклад кайзера Вільгельма I або кайзера Вільгельма II, а також написи, що вказують орган, що видав монету, і номінал. На реверсі часто зображувалися національні символи, герби чи інші відповідні зображення.
Використання: монети золотих марок широко використовувалися для великих операцій, міжнародної торгівлі та як засіб збереження вартості. Вони вважалися стабільною та надійною формою валюти через прив’язку до золотого стандарту.
Кінець золотого стандарту: від золотого стандарту відмовилися під час Першої світової війни, коли уряди почали друкувати гроші для фінансування війни. У результаті вартість золотої марки ставала все більш завищеною, що призвело до її остаточного зникнення.
Спадщина: незважаючи на своє відносно коротке існування, золота марка відіграла вирішальну роль в економічному розвитку Німецької імперії та залишила тривалу спадщину в нумізматичній історії Німеччини. Сьогодні золоті монети користуються великим попитом серед колекціонерів через їх історичне значення та внутрішню цінність.